ВСАДЖУВАТИ

ВЛУ́ЧИТИ(УЛУ́ЧИТИ)(про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі),ВЦІ́ЛИТИ(УЦІ́ЛИТИ),ПОЦІ́ЛИТИ,УДА́РИТИ(ВДА́РИТИ),ПОТРА́ПИТИ,ПОПА́СТИ,ЛУ́ЧИТИрозм.,ВГАТИ́ТИ(УГАТИ́ТИ)розм.,ВСАДИ́ТИ(УСАДИ́ТИ)розм.,ТРА́ФИТИдіал.,ТРА́ПИТИдіал. — Недок.:влуча́ти(улуча́ти),вціля́ти(уціля́ти),поціля́ти,ударя́ти(вдаря́ти),потрапля́ти,попада́ти,вга́чувати(уга́чувати),вса́джувати(уса́джувати),трафля́ти,трапля́ти. Це все були хлопці, які несхибно влучали із своїх рушниць у райок (М. Трублаїні); Брянський звичним оком професіонала одразу визначав, куди влучали міни (О. Гончар); Вартовий уже поцілив цю триногу тварину (О. Досвітній); На щастя, бомба не потрапила в рейки і колію можна було відремонтувати (Д. Ткач); Євгешка згадав, що блискавиця найчастіше ударяє в рухливі речі (О. Донченко); Юнак з того робочого поріддя, Що цілить добре й лучить наповал (М. Бажан); Сеня, вийнявши наган з кобури, не цілячись, з того місця, де стояв, вгатив три кулі в центральний кружок (Ф. Бурлака); Вона всадила під лівий край каменя ще дві кулі (В. Кучер); То кулі.. все трафляли, подзьобали спину, як ворони (Ю. Яновський); Цей удар трапив у саму точку (І. Франко).

ВИТРАЧА́ТИщо (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою),ТРА́ТИТИ,ЗАТРА́ЧУВАТИ,ЗАТРАЧА́ТИ,ВИТРА́ЧУВАТИ,ВКЛАДА́ТИ(УКЛАДА́ТИ),ПРОТРА́ЧУВАТИрозм.,ПУСКА́ТИрозм.;ПРОЖИВА́ТИ(на прожиття);ПРОЇДА́ТИрозм. (на харчування);ВИТРАЧА́ТИСЯ,ТРА́ТИТИСЯ(без додатка — витрачати свої гроші, цінності на кого-, що-небудь);ГАТИ́ТИрозм.,ВГА́ЧУВАТИ(УГА́ЧУВАТИ)розм.,ВГАНЯ́ТИ(УГАНЯ́ТИ)розм.,ВСА́ДЖУВАТИ(УСА́ДЖУВАТИ)розм.,ВБУХА́ТИ(УБУХА́ТИ)фам., рідко (у великій кількості). — Док.:ви́тратити,стра́тити,затра́тити,потра́тити,вкла́сти(укла́сти),положи́тирідкопротра́тити,пусти́ти,прожи́ти,прої́сти,ви́тратитися,потра́титисярозм.стра́титися,вгати́ти(угати́ти),ввігна́ти(увігна́ти),вгна́ти(угна́ти),всади́ти(усади́ти),вбу́хнути(убу́хнути),втелю́щити(утелю́щити)фам. (Руфін:) З маєтків наших я тобі нічого не бороню й ніколи не спитав би, куди та на що гроші витрачаєш (Леся Українка); Пани й пані тратили скажені гроші на дорогі убори (І. Нечуй-Левицький); — Мама казала, що мало дров купила, бо дуже багато грошей стратила на тую канапку! (Леся Українка); — Карбованець можна затратити в різних господарствах,.. з різною ефективністю (з журналу); — Концесіонерам доведеться вкладати чимало коштів, щоб.. з індійських річок дістати воду на концесійні землі (І. Ле); Вкласти гроші в будівництво; Не один останню копійку протратив на свічки, та молився,.. щоб Бог поміг щасливо (скласти екзамен) (А. Свидницький); — А гроші на що пускаєш? — На делікатеси дітям! — ..всміхався Матрос-Марусик (Є. Гуцало); Що за літо заробить Мотря, те за зиму й проживуть (Панас Мирний); Капітанша знов сиділа без роботи, проїдаючи останні зароблені шаги (І. Нечуй-Левицький); (Палажка:) З останнього витрачаються (батьки) та учать їх (дітей), щоб із них люди вийшли (С. Васильченко); — Не вбивайся, не траться, не давай мені намиста і дукатів (Г. Квітка-Основ'яненко); Мало не всі свої статки він вгатив в окрему чинбарню (М. Стельмах); — Це хтось двигонув собі (хату), так двигонув!.. Це, брат, не одну тисячу вгнав (А. Головко); Крейгер всадив (у скуповування акцій) уже всі свої гроші (Ю. Смолич); — Це він усі свої гроші туди вбухав (Словник Б. Грінченка); — Двадцять п'ять карбованців втелющив та за упряж три (І. Нечуй-Левицький).

ВСТРОМЛЯ́ТИ(УСТРОМЛЯ́ТИ)що (уводити щось гостре всередину чогось),ВСТРО́МЛЮВАТИ(УСТРО́МЛЮВАТИ),ЗАСТРО́МЛЮВАТИ,ЗАСТРОМЛЯ́ТИ,СТРОМЛЯ́ТИ,ВТИКА́ТИ(УТИКА́ТИ),ЗАТИКА́ТИ,ШТРИКА́ТИчим,ВГЛИ́БЛЮВАТИ(УГЛИ́БЛЮВАТИ)рідше;ВГАНЯ́ТИ(УГАНЯ́ТИ),ВГОРО́ДЖУВАТИ(УГОРО́ДЖУВАТИ),ВСА́ДЖУВАТИ(УСА́ДЖУВАТИ),ВГА́ЧУВАТИ(УГА́ЧУВАТИ)(з силою);ВПИНА́ТИ(УПИНА́ТИ),ВПИНА́ТИСЯ(УПИНА́ТИСЯ),ВПИВА́ТИСЯ(УПИВА́ТИСЯ)чим (зубами, жалом). — Док.:встроми́ти(устроми́ти),застроми́ти,строми́ти,вткну́ти(уткну́ти),ввіткну́ти(увіткну́ти),заткну́ти,штрикну́ти,штрикону́ти,вгли́бити(угли́бити),ввігна́ти(увігна́ти),вгна́ти(угна́ти),вгороди́ти(угороди́ти),всади́ти(усади́ти),вгати́ти(угати́ти),вп'ясти́(уп'ясти́),впну́ти(упну́ти),впну́тися(упну́тися),впи́тися(упи́тися). Я встромляв в неї чотири палички, і картоплина перетворювалась на коняку (І. Багмут); Комар присів на лоб, Щоб з усієї сили свій гострий носик устромить (Л. Глібов); Він втикає у землю заступа і чекає (О. Донченко); Писар.. уткнув пакет в щілину дверей (І. Нечуй-Левицький); Дід постукав обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок за цвяшком (З. Тулуб); Узяв (Пищимуха) вилки, з розгону вгородив їх у стегно качки й підняв його вгору (Панас Мирний); — Чоловік із жалю ніж би собі в груди всадив (О. Кобилянська); Він підскочив до саней і з розмаху вгатив сокиру в рожен (М. Стельмах); Вп'ясти кігті в руку; Собака впивається зубами в тіло (А. Хижняк).

ПОМІЩА́ТИ(надавати місце комусь, чомусь, розташовувати що-небудь десь),ВМІЩА́ТИ(УМІЩА́ТИ),ВМІ́ЩУВАТИ(УМІ́ЩУВАТИ),ПРИМІЩА́ТИ(ПРИМІ́ЩУВАТИ),ПРИСТРО́ЮВАТИ,ПРИМО́ЩУВАТИрозм.,ПРИСТОСО́ВУВАТИрозм.,ВГОРО́ДЖУВАТИ(УГОРО́ДЖУВАТИ)діал.;ВСА́ДЖУВАТИ(УСА́ДЖУВАТИ)(про живі істоти — саджати всередину чогось). — Док.:помісти́ти,вмісти́ти(умісти́ти),примісти́ти,пристро́їти,примости́ти,пристосува́ти,вгороди́ти(угороди́ти),всади́ти(усади́ти). На другий день Онисько перевіз Йосипову худібчину і помістив у противній через сіни хаті (Панас Мирний); Денис Іванович.. вивертає з коренем холоднуваті гриби і ледве вміщує їх в руках (М. Стельмах); Орест уміщує бюст під рослиною, а дошку ставить тим часом біля стіни (Леся Українка); На возі Аниця за погонича сіла спереду, а Йвана примістила іззаду (Лесь Мартович); В їдальні поруч з портретом батька урочисто пристроїли і мамин (В. Собко); Маланка примощує зручніш прядку і починає прясти (Ю. Яновський); Тарантас був місткий. Два чемодани Долгова стали позаду кузова, саквояж — на передній лавочці, поруч з клунком Шевченка, а Шевченків чемодан ямщик пристосував у себе в ногах (З. Тулуб); Із трудом, при помочі панича З., вгородив його (мішок) на поличку над своєю головою (І. Франко); — У клітку золоту Всаджу тебе (пташку) я сам І все, чого захочеш, Тобі я радо дам! (І. Франко). — Пор. 1.кла́сти, 1.ста́вити.

САДЖА́ТИ(запрошувати чи примушувати кого-небудь сісти; допомагати комусь сісти),САДИ́ТИ,УСА́ДЖУВАТИ(ВСА́ДЖУВАТИ),САДОВИ́ТИ,РОЗСА́ДЖУВАТИ(в різні місця);ПІДСА́ДЖУВАТИ,ПРИСА́ДЖУВАТИ(поміщати когось поруч з ким-небудь),ПРИМО́ЩУВАТИ. — Док.:посади́ти,усади́ти(всади́ти),усадови́ти(всадови́ти)розм.розсади́ти,підсади́ти,присади́ти,примости́ти. Як кого, то й за стіл саджають, а кого-то й з-під лави виганяють (прислів'я); — Саджай його на мого коня і проведи до Бугаєвого Дуба (П. Куліш); Тіні зганяє (Харон), що там скрізь по лавах довжелезних сиділи, і на розчищене місце Енея великого садить (М. Зеров); Андрущенко, піймавши Настю за лікоть, став усаджувати її поруч себе (О. Гончар); Через хвилину, прикуривши, він всадовив мене на м'якій канапці (Ю. Збанацький).

всаджувати—I усаджувати ую уш недок.i всадити усадити всаджу всадиш док.i перех.i Умщати саджати всередину чогонебудь звичайно про жив стоти. Устромляти якийсь предмет у щонебудь...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
всаджувати—всаджувати дслово недоконаного виду умщати саджати устромляти у щось всаджувати дслово недоконаного виду пропонувати комусь ссти...Орфографічний словник української мови
всаджувати—Всаджувати джую джуш всадити джу диш дять...Правописний словник Голоскевича
всаджувати—див.em устромляти...Словник синонімів Вусика
всаджувати—ВСАДЖУВАТИstrong УСАДЖУВАТИstrong ую уш недок. ВСАДИТИ УСАДИТИstrong всаджу всадиш розм. ВСАДОВИТИ УСАДОВИТИstrong овлю овиш док. кого що. Умщати саджати в середину чого...Словник української мови у 20 томах
всаджувати—недок.em всаджувати док.em всадитиto plant inem to plunge inem to thrust to stick to lodge кулюem to send...Українсько-англійський словник
всаджувати—em...Українсько-китайський словник
всаджувати—[wsaduwaty]...Українсько-польський словник
всаджувати—усаджувати джую джуш wsadza wtyka pakowa...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
всаджувати—I несов. всаджувати усаджувати сов. всадити усадити во что всажать всадить втыкать воткнуть II см. усаджувати II...Українсько-російський словник