ВОРОХОБИТИ

БУНТУВА́ТИ(піднімати бунт, брати участь у бунті),БУНТУВА́ТИСЯ,ЗБУ́РЮВАТИСЯ,ВОРОХО́БИТИрозм. рідше,ВОРОХО́БИТИСЯрозм. рідко. — Док.:збунтува́ти,збунтува́тися,збу́ритися,зворохо́битися. — В Італії починається повстання проти австрійського ярма. Бунтують наші мужики. На Кавказі — війна з горцями (З. Тулуб); То був 1905 рік. Села бунтувалися, поміщики боялися нападу селян (Т. Масенко); — На фронті солдати теж збурилися проти царя, щоб народ сам правив (П. Панч); І як на вічах не раз велелюдних буває, коли там Заколот несамовитий повстане і чернь ворохобить, — Вже головешки летять і каміння, поблискує зброя (М. Зеров). — Пор. 1.повстава́ти, 2.хвилюва́тися.

ПІДБУ́РЮВАТИ(спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо),ЗБУ́РЮВАТИ,ПІДБИВА́ТИ,ПІДВО́ДИТИ,ПРОВОКУВА́ТИ,НАПРАВЛЯ́ТИрозм.,ПІДГВИ́НЧУВАТИрозм.,ПІДДРО́ЧУВАТИрозм.,НАДРО́ЧУВАТИрозм.,ПІД'ЮДЖУВАТИрозм.,НАШПИГО́ВУВАТИрозм.,ІНСПІРУВА́ТИрозм.,ОБУ́РЮВАТИзаст.,НАУЩА́ТИзаст.,НАШТИ́РУВАТИдіал,;ЦЬКУВА́ТИрозм.,НАЦЬКО́ВУВАТИрозм.,ПІДЦЬКО́ВУВАТИрозм.,НАСТРО́ЮВАТИрозм.,ПІДСТРО́ЮВАТИрозм.,НАПУСКА́ТИрозм.,ПІДСТРУ́НЧУВАТИрозм.,НАСТРУ́НЧУВАТИрозм.,НАСТРЕ́НЧУВАТИрозм. (проти когось — викликаючи вороже ставлення до нього);БУНТУВА́ТИ,ВОРОХО́БИТИрозм. (підбурювати до бунту). — Док.:підбу́рити,збу́рити,підби́ти,підвести́,спровокува́ти,напра́вити,підгвинти́ти,піддрочи́ти,надрочи́ти,під'юдити,нашпигува́ти,інспірува́ти,обу́рити,наусти́ти,нашти́рити,нацькува́ти,підцькува́ти,настро́їти,підстро́їти,напусти́ти,підстру́нчити,настру́нчити,настре́нчити,збунтува́ти,підбунтува́ти,зворохо́бити. Лук'ян давно вже збирався донести приставові на Гарасима Тарасюка.., що веде між вербівчанами єретичні розмови та підбурює бідноту не гнутись перед багатіями (А. Іщук); — Ну й наробив ти шелесту! "Кобзар" твій збурив публіку, розмежував (Вас. Шевчук); — Ти бунтуєш лісовиків, підбиваєш підписувати акта (М. Стельмах); "Нащо було обдурювати всіх, просячи для слабої неньки?.. А все той Гаврилко: недобрий він хлопець, він мене на все підводив.." (М. Коцюбинський); Гітлерівці намагаються спровокувати кожного на щось таке, що могло б заплямувати людину перед її совістю, спустошити її душу (О. Довженко); Земський загрожував ковалеві Сибіром за те, що направляє заробітчан проти Харитоненка, щоб домагалися своїх прав (К. Гордієнко); — А в неї батько такий лютий, що як розпалиться, то й чоловіка вб'є, а мачуха ще його й піддрочує... (Б. Грінченко); А баби все під'юджують, все наштирують: "Ото нам батьки! Ото нам парубки красні!" (М. Коцюбинський); Почала (Палазя) турляти мене в поле. Чи то баби її нашпигували у полі,.. але життя мені не стало коло неї (В. Кучер); Скажуть: ходжу, щоб громаду проти стражника обурювати (Панас Мирний); Вельможі царство збунтовали, Против царя всіх наущали (І. Котляревський); Ділилися (селяни) на партії, при чім головачі щедро поїли кождий своїх сторонників і цькували їх битися одні з другими (І. Франко); Багатії-казахи нацьковували своїх наймитів на.. переселенські хутори (А. Хорунжий); (Лукія:) Була я у волості, ..доступила аж до самісінького старшини. А все це ти, небого, підцькувала мене (М. Кропивницький); Одного за одним він пробував настроїти проти двора (І. Франко); (Яворський:) Або я нічого не розумію, або ваших "добряків" хтось підстроїв (І. Кочерга); — Неодмінно дружину на нього напусти (І. Сочивець); — Як не кричав Грицько, як не гукав, як не підструнчував громаду, а по його не сталося (Панас Мирний); — Ви їй не дуже вірте, — раптом розкрилися ширше, позлішали у Білограя очі. — Вона й сина наструнчила (Ю. Мушкетик); — Все Васюту настренчує (Зінько), щоб із тебе на вулиці знущався (Б. Грінченко); Заколот несамовитий постане і чернь ворохобить (переклад М. Зерова). — Пор. 1.баламу́тити,підмовля́ти,спонука́ти.

ворохобити—блю биш мн.i ворохоблять недок.i перех.i i неперех. розм.i Те саме що ворушити . Те саме що бунтувати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ворохобити—ворохобити турбувати збуджувати ср ст Не хочеться людей ворохобити нащо м клопоту завдавати Авторка...Лексикон львівський
ворохобити—ворохобити дслово недоконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
ворохобити—Ворохобити бунтувати []...Словник з творів Івана Франка
ворохо́бити—ВОРОХОБИТИ блю биш мн. ворохоблять недок. перех. неперех. розм. . Те саме що ворушити . Суворий посмикуючи бордку ворохобив у памят. накопичений досвд Досв. Вибр. . . ...Словник української мови в 11 томах
ворохобити—ВОРОХОБИТИ блю биш мн. ворохоблять недок. розм. що без дод. Те саме що ворушитиstrong .Суворий посмикуючи бордку ворохобив у памят накопичений досвд Олесь Досвтнй Образ...Словник української мови у 20 томах
ворохобити—блю биш мн. ворохоблять недок. перех. em неперех. розм. Те саме що ворушити . Те саме що бунтувати....Толковый словарь украинского языка