ВЕРЗЯКАТИ

БЕЛЬКОТА́ТИ(БЕЛЬКОТІ́ТИ)(нерозбірливо, безладно, плутано говорити),ЖЕБОНІ́ТИрозм.,ЛЕБЕДІ́ТИдіал.;ЛЕПЕТА́ТИ(звичайно про дітей);ЛОПОТА́ТИ(ЛОПОТІ́ТИ)розм. (говорити неясно й поспішно);ВАРНЯ́КАТИвульг.,ВЕРЗЯ́КАТИвульг. (звичайно про п'яних). Перехиливши з покорою набік голову та витріщивши на Замфіра перелякані благаючі очі, він невиразно белькотав: — То не я... Я нічого не винен... (М. Коцюбинський); — Амітафу! Амітафу! — жебоніла беззубим ротом старенька, а сама не зводила добрих, жалісливих очей з внучки (Ю. Збанацький); — Не плачте, мамочко! Не плачте! — лепетала вона своїм нетвердим язичком (Панас Мирний); — І Сина, і Святого Духа... — Текля лопотіла, вклонялася, присідала, підіймаючи ікону над головою (Ю. Смолич); Здивовані прохожі зупиняються і довго дивляться мені вслід. Вони й справді, мабуть, мають мене за божевільного. Йде вулицею якась потороча, розмахує кулаками і щось варнякає (П. Колесник); Пізно вночі притягсь він додому і п'яно реготався та верзякав (П. Тичина). — Пор.бурмота́ти, 1.говори́ти, 2.говори́ти.

ВЕРЗТИ́розм. (говорити, розповідати щось нерозумне, беззмістовне),ПЛЕСТИ́розм.,МОЛО́ТИрозм.,ЛЯ́ПАТИрозм.,ПЛЕСКА́ТИрозм.,ВАРНЯ́КАТИзневажл.,ПАТЯ́КАТИзневажл.,ТОРО́ЧИТИзневажл.,ВЕРЗЯ́КАТИзневажл.,НЕСТИ́розм. рідко. — Док.:зверзти́,сплести́,змоло́ти,ля́пнути. Циганку слуха (дівчина) приязно й охоче; А вона верзе дурницю (Я. Щоголів); Про тебе теревені плів Лясота (М. Зеров); Таке меле, що й купи не держиться (прислів'я); Він щоразу бачився з Ядвігою, говорив з нею,.. ляпав якісь дурниці (П. Загребельний); Довбня ляпнув таке, що Проценко тільки сплюнув (Панас Мирний); — Коли люди чогось не знають, Вони плещуть усякі дурниці (Ю. Смолич); — Засвітити б світло, так не можна, бо ще прилізе Стьопочка й почне варнякати про любов і оргвисновки (М. Стельмах); — Язик тобі повертається... отаке патякати? (Григорій Тютюнник); — Годі, братця, не знать що торочити, — образився він до товариства (Панас Мирний); Верзякати казна-що; Цибелла.. О всякій всячині несе (І. Котляревський). — Пор. 1.базі́кати.

верзякати—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem верзякавши верзякаючи...Большой украинско-русский словарь
верзякати—аю аш недок.i перех.i i неперех.i вульг.i Казати нсентницю дурницю. Говорити нерозбрливо недоладно....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
верзякати—верзякати дслово недоконаного виду вульг....Орфографічний словник української мови
верзякати—див.em говорити просторкувати...Словник синонімів Вусика
верзя́кати—ВЕРЗЯКАТИ аю аш недок. перех. неперех. вульг. Говорити нсентницю дурницю. Там .хоч хто й верзякав з пяних очей казнащо та все те жило мучилось любило кляло Мирний II ...Словник української мови в 11 томах
верзякати—ВЕРЗЯКАТИ аю аш недок. що без прям. дод. вульг.Говорити нсентниц дурниц.Там . хоч хто й верзякав з пяних очей казнащо та все те жило мучилось любило кляло. Панас Мирний...Словник української мови у 20 томах
верзякати—аю аш недок. перех. em неперех. вульг. Казати нсентницю дурницю. Говорити нерозбрливо недоладно....Толковый словарь украинского языка