ВБИВЕЦЬ

УБИ́ВЦЯ(ВБИ́ВЦЯ)(той, хто убив, убиває людей),УБИ́ВЕЦЬ(ВБИ́ВЕЦЬ),ГОЛОВОРІ́З,ЗГУ́БНИК,ЛЮДИНОВБИ́ВЕЦЬкнижн.,ЛЮДИНОВБИ́ВЦЯкнижн.,ДУШОГУ́Брозм.,ДУШОГУ́БЕЦЬрозм.,ЗАРІЗЯ́КА(ЗАРІЗА́КА)розм.,ГОРЛОРІ́Зрозм.,УБІ́ЙНИК(ВБІ́ЙНИК)заст.,ЗАБІЯ́КАзаст.,ЗАРІ́ЗАдіал.;БРАТОВБИ́ВЦЯ,БРАТОВБИ́ВЕЦЬ(брата, однодумця);ДІТОВБИ́ВЦЯ,ДІТОВБИ́ВЕЦЬ,ДІТОГУ́БЕЦЬ(дітей);КАТ(особа, що страчує). — Відпусти підводу. Хай убивцю пішки женуть до повіту (М. Стельмах); Здійснювалось масове знищення населення. Про це відверто і цинічно говорили гітлерівські головорізи (І. Цюпа); Вершиться суд над душогубом злим (М. Рильський); — Ти знаєш — він який суціга, Паливода і горлоріз; По світу як іще побіга, Чиїхсь багацько виллє сліз (І. Котляревський); Відступає військо ненависне, далі й далі — гуркіт батарей, і відплата невблаганно висне на плечах у вбійників дітей (В. Сосюра); Ти.. волоцюга, забіяка, злий катюга, нічого о собі не дбаєш, о розбою помишляєш (П. Чубинський). — Пор.братовби́вця.

вбивець—мен. чол. роду...Большой украинско-русский словарь
вбивець—див.i убивець....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
вбивець—вбивець вця...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
вбивець—вбивець менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
вбивець—ВБИВЕЦЬstrong див. убивець...Словник української мови у 20 томах
вбивець—[wbywec]...Українсько-польський словник