БРИДКИЙ

БРИДКИ́Й(про людину, обличчя і т. ін. — дуже негарний),ПРЕПОГА́НИЙпідсил. розм.,ПАСКУ́ДНИЙпідсил. розм.;ВІДРА́ЗЛИВИЙ(який відштовхує своїм виглядом);ВИРОДЛИ́ВИЙ,ПОТВО́РНИЙпідсил.,ПОЧВА́РНИЙрозм. рідше,ПОЧВА́РЛИВИЙрозм. рідше (який має фізичні вади, що спотворюють зовнішність). І тілько що прийшли к воротам І в двір пустилися чвалать, Як баба бридка, криворота: "Хто йде" — їх стала окликать (І. Котляревський); Не пускають саму мене У садочок гулять. А хоч пустять, то з ним, З препоганим старим (Т. Шевченко); Була (вдова) на диво паскудна: як виглядала у вікно, то потім три дні собаки на те вікно гавкали (Г. Хоткевич); Жовтава їх (лиць) барва, що в відблиску огнищ переливалася в якийсь зеленкуватий відтінок, робила їх (монголів) іще страшнішими та відразливішими (І. Франко); (Ірина:) Хіба ви поцілуєте дівчину, в якої спотворене обличчя? Хіба ви зможете її любити, бачачи щодня її, виродливу, негарну, страшну? (І. Кочерга); Ой, які страшні, які потворні були ці діти, бо росли без сонця, без свіжого повітря (О. Іваненко).

ГИДКИ́Й(про людину, її риси тощо — який викликає огиду),БРИДКИ́Й,ОГИ́ДНИЙ,ОГИ́ДЛИВИЙ,ОСТОГИ́ДЛИЙ,ГИДО́ТНИЙ,ОБРИ́ДЛИВИЙ,ОСОРУ́ЖНИЙ,ВІДВОРО́ТНИЙ,ПЛЮГА́ВИЙзневажл. — Я тебе зненавиділа! Ти мені противний! Поганий! Гидкий! (І. Нечуй-Левицький); (Руфін:) Я б не держав тебе в неволі в себе, якби ти раз мені сказала в вічі: "пусти мене, бо ти мені бридкий, ненавидний душі моїй і серцю" (Леся Українка); Ненавидить (Віра) Карпа. Все в ньому тепер їй огидне: і оцей притишений голос, і пристрасть його, і боягузтво (А. Шиян); Остогидлий своїм нахабством наглядач викликав Коцка з камери на прогулянку (Є. Куртяк); Коли отаман підняв на мить гребінкою волосся, поправляючи зачіску, я аж одвернувся: така гидотна образина дикого кабана на мене глянула (Д. Бузько); Все (в розмові) перепліталося сміхом, живою потребою сміятися. І тільки. І нічого гидкого, нічого обридливого (Г. Хоткевич); (Галя:) Мати сердяться, щодня силують, щоб ішла за противного, осоружного старшину (І. Карпенко-Карий); Хотілося накинутися з кулаками на цю відворотну своєю зухвалістю, суху таранкувату пику і бити її (Д. Бедзик); Ішов, ішов дорогою — та і в яму впав, любив, любив хорошую — та й плюгаву взяв (пісня).

ГИДКИ́Й(про їжу, питво і т. ін. — який викликає гидливість),БРИДКИ́Й,ОГИ́ДНИЙ,ОГИ́ДЛИВИЙ,ГИДО́ТНИЙ,ВІДВОРО́ТНИЙ. — Хочу їсти, тьотю, але не можу. — Фу! — сьорбнувши гидкої юшки, морщилася Олечка (А. Хижняк); Якесь бридке павутиння лягло йому на обличчя (М. Стельмах); Григорій поклав ложку. Їжа не йшла йому, стала відворотною, огидною (Г. Епік); Липка, огидлива твань доходила їй уже до грудей (О. Донченко).

НЕГІ́ДНИЙ(який здатний на ганебні вчинки, якому властиві негативні моральні якості і т. ін.; ужив., зокрема, як лайливе слово при звертанні тощо),ПОГА́НИЙ,ПРЕПОГА́НИЙпідсил.,НЕПОДО́БНИЙрідше,БРИДКИ́Йпідсил.,ГИДКИ́Йпідсил.,МЕРЗЕ́ННИЙпідсил.,МЕРЗО́ТНИЙпідсил.;НИЗЬКИ́Й,НИ́ЦИЙ,БРУДНИ́Й(дуже непорядний, аморальний, нещирий, лицемірний і т. ін.);КА́ПОСНИЙрозм.,ПА́КОСНИЙ(ПА́КІСНИЙ)розм.,ПАРШИ́ВИЙрозм.,ПАСКУ́ДНИЙрозм.,ПРОТИ́ВНИЙрозм.,ПЛЮГА́ВИЙзневажл.,СЯКИ́Й-ТАКИ́Й(ТАКИ́Й-СЯКИ́Й)розм.,ШОЛУДИ́ВИЙзневажл. (звичайно як лайливе слово). — Іди! — кликнула Зоня погаслим голосом. — Ти, негідна й безсовісна (О. Кобилянська); Кожна людина, якою б вона поганою не була, має свій найчистіший закуток чи хоча б спомин (М. Стельмах); А пан глянув.. одвернувся... Пізнав, препоганий, Пізнав тії карі очі, Чорні бровенята... (Т. Шевченко); Наврочили неподобні люди: схопили діда німці (Ю. Яновський); — Я от татуньові пожаліюсь на тебе, бридкий хлопчисько! — нахвалялася сестра (А. Кримський); — Але мені ніхто не повірить, бо я гидкий, бо я брехун і зальотник (М. Чабанівський); (Камо:) Це ж не можна, щоб Камо замовк назавжди, щоб.. знову пробрався в ряди провокатор мерзенний... (О. Левада); (Любов (ридаючи):) Ах, тьотю, які люди.. низькі!.. їм вже все одно, хоч би я пропала... (Леся Українка); Сеспель в глибині душі зневажав Скрипаленка, вважав його за людину ницу (Ю. Збанацький); Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Не кажіть нічого! То не люди добрі, то гадюки капосні (Панас Мирний); Гульвіса пакосний, престидкий, Негідний, злодій, єретик! (І. Котляревський); — Юрку! — гукнула мама. — Де ти, паршивий хлопчисько! Іди зараз же сюди (Ю. Смолич); — Що ви робите, розбишаки? Навіщо знущаєтеся з малого хлопця, паскудні боягузи? (Ю. Смолич); (Таня:) Бач, яке тобі противне хлоп'я! Сам налякав та ще й сміється (С. Васильченко); — Радзивілл прийшов, так ви, окаянні, не одвітували йому й разу з гармати! Плюгаві страхополохи! (П. Куліш); Чому ви не йдете на лан, сякі-такі? — крикнув осавула (І. Нечуй-Левицький); — Ну, стій же ти, шолудивий бурсаче! — трясучи кулаком, промовив Жук (Панас Мирний). — Пор. 2.безсо́ромний, 1.непоря́дний.

НЕПРИСТО́ЙНИЙ(про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо — який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов'язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму),ЦИНІ́ЧНИЙ,БЕЗСОРО́МНИЙ,БЕЗСТИ́ДНИЙрозм. рідше,БЕЗЛИ́ЧНИЙдіал.,РОЗПУ́СНИЙпідсил. (який виражає безсоромність, розпусність);НЕПОДО́БНИЙ,СОРОМІ́ЦЬКИЙ,СОРОМІ́ТНИЙ,СТИДКИ́Йрозм.,СТИДНИ́Йрозм.,СТРАМНИ́Йрозм.,СРАМО́ТНИЙзаст. (про слова, вислови, жест, думки і т. ін.);БРУДНИ́Й,МАСНИ́Йрозм.,СКОРО́МНИЙрозм.,СЛА́СНИ́Йрозм.,ГИДКИ́Йпідсил. розм.,ПАСКУ́ДНИЙпідсил. розм. (про слова, мову, їх зміст);НЕЦЕНЗУ́РНИЙ,ПОГА́НИЙ,БРИДКИ́Йпідсил.,НЕПУТЯ́ЩИЙрозм.,ПАПЛЮ́ЖНИЙпідсил. розм. (про слова, лайку, анекдот — непристойний і брутальний);ГРУ́БИЙ,БРУТА́ЛЬНИЙ,ДОБІ́РНИЙрозм.,БАЗА́РНИЙрозм. (про лайливі вислови — непристойний і вульгарний);ПОРНОГРАФІ́ЧНИЙ(про малюнок, літературу, фільм);КРУТИ́Йрозм.,СОЛО́НИЙрозм.,ПРИПЕ́РЧЕНИЙрозм. (про жарт, дотеп, анекдот і т. ін. — виразний, дотепний, але грубий і непристойний). Бронко дивився з виразом такої огиди, з яким дивляться на непристойні речі (Ірина Вільде); Цинічний жест; Цинічна поза; — Коли б вікна та сякі-такі двері в хаті навісити ..і картинки по стінах з жінками, які збираються купатися... — ..Посміхається Марія: видумає чоловік таке дурне про безстидні картини, що тішать панське око (М. Стельмах); На панщині співала (Ганна) розпусні пісні, сміялася (І. Франко); Досадно дівчині, що до неї приступає шайтан і нашіптує неподобні думки (М. Коцюбинський); Знов залунала сороміцька лайка, ляпаси (З. Тулуб); Хату вимазано дьогтем: паничів срамотно так понамальовано і соромітні слова (А. Головко); Гармидер, галас, гам у гаї, Срамотні співи (Т. Шевченко); Солдати весело перекликалися між собою словами, в яких, навіть не знаючи мови, дівчата чудово розуміли брудні, сласні натяки на їх адресу (І. Ле); На масні Семенові репліки Катька відповідала таким гучним, задоволеним реготом, що сторонні оглядались на неї (Л. Смілянський); І регіт, і вигуки, і скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів — все змішалось у галас безладний та дикий (М. Старицький); Слухаючи те гидке оповідання, Сусанна Уласівна ледве дихала од гніву (І. Нечуй-Левицький); Батюшка нахиляється до Василенка і тихо, щоб ніхто не почув, обзиває його паскудним словом (М. Стельмах); Ми сидимо, палимо цигарки, розповідаємо нецензурні анекдоти, а потім, багатозначно перезирнувшись, на всі груди регочемо (П. Колесник); Навздогін Гнату летить якась погана лайка (М. Стельмах); На раду прибули одні пани, селяни не поїхали. Одні, як Лиза, щоб не чути такої бридкої лайки та ганьби (Панас Мирний); Груня сповнилася образами — її, молоду, заміжню жінку, облаяти непутящими словами!.. (К. Гордієнко); Він закінчив (розмову) брутальною лайкою (Л. Смілянський); На голову Василя сиплеться добірна лайка (Я. Галан); Базарна лайка; Серед грізних вигуків та нахвалок на козаків почулися раптом веселі жарти та круті дотепи (А. Головко); Можна повторювати його (ім'я) безліч раз думкою, пошепки і вголос, тільки б ніхто не почув, бо одразу ж почнуться двозначні розмови, розпитування, солоні жарти (Л. Первомайський). — Пор. 2.безсоро́мний, 1.нескро́мний,хти́вий.

ПОГА́НИЙ(який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам),НЕДО́БРИЙ,НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ,НЕГА́РНИЙ,НЕГО́ЖИЙ,НЕХОРО́ШИЙ,НЕЛА́ДНИЙ,ЖАХЛИ́ВИЙпідсил.,ПОГАНЕ́НЬКИЙрозм.,КЕ́ПСЬКИЙрозм.,НЕЗУГА́РНИЙрозм.,АБИ́ЯКИЙрозм.,КАЗНА-ЯКИ́Йрозм.,НІЯ́КИЙрозм.,ТАКИ́Й-СЯКИ́Йрозм.,НЕВІ́РНИЙрозм.,НЕВА́ЖНИЙрозм. рідше,ЛИХИ́Йрозм.,ПОГАНЮ́ЧИЙпідсил. розм.,ПРЕПОГА́НИЙпідсил. розм.,ПАРШИ́ВИЙпідсил. розм.,ПАСКУ́ДНИЙпідсил. розм.,ПІДЛИЙпідсил. розм.,ЧОРТЗНА́-ЯКИ́Йзневажл.,ЛЕДА́ЧИЙзневажл.,ЧОРТІВлайл.,БІ́СІВлайл.,ЧОРТЯ́ЧИЙлайл.,ХУДИ́Йзаст.,ЛЕ́ДА-ЯКИ́Йдіал.,ШПЕ́ТНИЙдіал.;НЕДОБРОЯ́КІСНИЙ,НЕЯ́КІСНИЙ(незадовільної якості);НЕЗАВИ́ДНИЙ,МИ́РШАВИЙ,ДРАНТИ́ВИЙдіал.,ЗЛИДЕ́ННИЙдіал. (перев. зовні);ОСТА́ННІЙ,ПОСЛІДУ́ЩИЙрозм. (найгірший серед інших). В житті не так усе просто, як йому здавалося. Навіть серед односельчан виявилися хороші і погані люди: одним можна вірити, іншим — ні (Григорій Тютюнник); Гордєєв усю ніч пік у кухонній юрті пироги і все хвилювався, що дріжджі погані (З. Тулуб); — Недобрий, дочко, сьогодні зварила борщ. Мабуть, і сьогодні сало збігло (І. Нечуй-Левицький); Коли весь комітет одноголосно визнав її роботу незадовільною, дівчина ледве перемогла себе, щоб не піти з кімнати, грюкнувши дверима (О. Донченко); Як воно чудно: повернеться життя до тебе негарним, чорним своїм боком — і якимсь поганим здається все на світі (Г. Хоткевич); Літав соловейко в рожевий городчик, Кохав-бо він рожу, А поруч коханки він навіть не бачив Тернину негожу (А. Кримський); (Іван:) Аби тільки ми не зробили якогось нехорошого вчинку, з яким дружба не може миритись (І. Микитенко); Міщанська вулиця відразу відчула щось неладне (Н. Рибак); В оці вранішні години він багато думає.. про все, що завгодно, аби тільки не згадувати тієї жахливої ночі (А. Дімаров); Хто б ризикнув з цього сморчка зробити хоч би поганенького вояку (М. Хвильовий); З вигляду головного лікаря здогадався (Роман Кирилович), що справи кепські (В. Дарда); Коли ж недокурок впав долі, мовив (дід) статечно: "Більше такого не роби, внучку, то незугарні справи" (В. Скуратівський); (Мати:) Політниця з тебе абияка, тащити сіна — голова боліла... (Леся Українка); Господар з Юзьо Крапивницького був казна-який .. Двір в нього був запущений, а на полі родили бур'яни (С. Чорнобривець); Рибалка з нього був ніякий (Ю. Яновський); — Таке-сяке (ліжко) зляпав, а все ж буде краще на йому, ніж долі (С. Васильченко); Пішла б вона гуляти того-таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу (Марко Вовчок); Дивлюсь — усі якісь чудні Мені здаються хлопці. В очах у кожного смішок, Все надто підозріло. Невже зробив якийсь грішок? Неважне, значить, діло... (С. Воскрекасенко); Лихий передобідок і найліпший обід попсує (прислів'я); Воно-таки доведеться чарку горілки випити. І поганюча ж вона, і гірка, а от люблю її (А. Шиян); Згарський лишив Калиновича в препоганім настрою (І. Франко); Від паршивого берега відчалив, а на паскудний прибився (М. Стельмах); (Професор:) Надзвичайно підла погода. Вдень було ясно, а тепер дощ і сніг (І. Кочерга); Думають тільки про мед у своїх льохах. Переймають чортзна-які звичаї. Гидують своєю мовою (О. Довженко); На ледачій землі і трава не росте (прислів'я); — Чи скоро ж той чортів перевіз? — гукнула вона (Ю. Смолич); — А ти чого посміхаєшся? — Такий бісів характер маю (М. Стельмах); (Никодим (несамовито):) Не говори чортячим язиком до мене! Бо ти холодними речами отруту мені в душу ллєш (І. Карпенко-Карий); (Омелько:) Дай же, Боже, гуляти нам тихо, без сварки і без худого слова! (М. Кропивницький); Леда-якого бортника і мед ледачим пахне (Словник Б. Грінченка); Старого і шпетного.. полюбила (пісня); Чекати на високий урожай не можна, якщо покладеш у ґрунт недоброякісне зерно (з журналу); Ґудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Козаченко); "Хай він і в цій незавидній робочій одежі, а я пишаюся ним", — мовби каже дівчина, вчепившись за батька (О. Гончар); Савка махнув батогом і так натягнув віжки, ніби правив не миршавими коненятами, а казковими зміями (М. Зарудний); Він був бідний зарібник, а вона також не мала хати. Наймала якусь дрантиву хатчину (О. Кобилянська); Такий собі злиденний будиночок, та ще й репнутий по фасаду з самої гори донизу (І. Багряний); Він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, — Пшеницю й кукурудзу золоту)... (М. Рильський); Правда, й Кирило Тур був у Січі не послідущий, був козак-душа (П. Куліш). — Пор. 1.бридки́й, 1.нікче́мний.

бридкий—прикм. маem ступ. порвн.який виклика огидубезобразный...Большой украинско-русский словарь
бридкий—а е.Який виклика огиду гидкий огидний. Дуже поганий негарний потворний....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
бридкий—бридкий прикметник...Орфографічний словник української мови
бридкий—Бридкий ка ке к ких...Правописний словник Голоскевича
бридкий—див.em гидкий поганий...Словник синонімів Вусика
бридкий—гидкий огидний гидезний гидючий сил. гидосвтнй ПОТВОРНИЙ ПАСКУДНИЙ р. шпетний риси вдразливий....Словник синонімів Караванського
бридкий—дуже поганий препоганий паскудний потворний у великй мр непримний гидкий гидотний обридливий огидний огидливий остогидлий плюгавий осоружний з фзичними вадами почварний в...Словник синонімів Полюги
бридки́й—БРИДКИЙ а е. Який виклика огиду гидкий огидний. Чи теплий гад розпарений на сонц чи холодний однаково бридкий Л. Укр. III Дуже поганий негарний потворний. Нехай я с...Словник української мови в 11 томах
бридкий—БРИДКИЙ а е.Який виклика огиду гидкий огидний.Чи теплий гад розпарений на сонц чи холодний однаково бридкий Леся УкранкаМарта . машинально схопила рукою будило [будильни...Словник української мови у 20 томах
бридкий—а е. Який виклика огиду гидкий огидний. Дуже поганий негарний потворний....Толковый словарь украинского языка
бридкий—Abominable disgusting vile shocking unseemly hideous sickening forbidding abhorrent execrable nasty ugly...Українсько-англійський словник
бридкий—злы пачварны прыкры...Українсько-білоруський словник II
бридкий—Злы...Українсько-білоруський словник II
бридкий—злыпачварныпрыкры...Українсько-білоруський словник
бридкий—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
бридкий—kel afskyelig vammel...Українсько-датський словник
бридкий—em...Українсько-китайський словник
бридкий—Ekkel foraktelig vammel vemmelig...Українсько-норвезький словник
бридкий—[brydkyj]brzydki ohydny...Українсько-польський словник
бридкий—brzydki wstrtny szpetny...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
бридкий—гадкий отвратительный противный безобразный...Українсько-російський словник
бридкий—cklig fraktfull fraktlig kvalmig vmjelig stygg...Українсько-шведський словник