АРГУМЕНТУВАТИ

ДОВО́ДИТИ(підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами),ДОКА́ЗУВАТИ,ОБҐРУНТО́ВУВАТИ,МОТИВУВА́ТИ,УМОТИВО́ВУВАТИ(ВМОТИВО́ВУВАТИ),ПОКА́ЗУВАТИ,АРГУМЕНТУВА́ТИкнижн.,ПРИСВІ́ДЧУВАТИдіал.;ОБСТАВЛЯ́ТИ,ПІДПИРА́ТИрозм. (надавати вірогідності чомусь);ДОКУМЕНТУВА́ТИ(користуючись документами);ПОБИВА́ТИ(наводячи неспростовні докази). — Док.:довести́,доказа́ти,обґрунтува́ти,умотивува́ти(вмотивува́ти),показа́ти,аргументува́ти,присві́дчити,обста́вити,підпе́рти,документува́ти,поби́ти. — Усе життя я доводив собі та іншим, які мене, правда, не розуміли, що світ цей занадто брутальний, аби можна було його змінити на краще за допомогою слів (Ю. Андрухович); — У Власівці дощу не було! Це ти брешеш. — Як же так не було? — доказували йому. — Я сам тільки що звідти приїхав, ще й одежа не встигла висохнути (Григорій Тютюнник); Він добре обґрунтував свою пропозицію (М. Трублаїні); Критик не говорив тобі нічого більше, не мотивував свойого суду (І. Франко); Факт, який мав він на увазі, був явно непереконливий і недостатній, щоб посіяти сумнів у Грицьковому серці. Треба було якось мудро обставити, умотивувати цей факт (А. Головко); Сьогоднішня стаття в американському журналі показала йому на ввесь обсяг небезпеку, на яку він у коханні наразився (В. Підмогильний); Треба виступати з готовим, цілком виробленим планом, аби могти відповісти на кожне питання, аби аргументувати моцно й переконуюче (Г. Хоткевич); Присвідчиш ти мені, що мене любиш, Запевне тим серцем нігди не зблудиш (пісня); Садівник, щоб підперти свої слова якимось доказом, тицьне Йосипові перед очі книжку: — Оце читав? Ні! (Д. Бедзик); Наперекір здоровому розуму ці горе-теоретики твердять про "відмирання народної творчості". Та жива дійсність побиває їх (М. Рильський). — Пор. 1.перекона́ти.

аргументувати—ую уш недок.i i док.i перех.i книжн.i Наводити аргументи у знач. докази обрунтовувати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
аргументувати—аргументувати дслово недоконаного доконаного виду...Орфографічний словник української мови
арґументувати—Арументувати тую туш...Правописний словник Голоскевича
арґументувати—думку обрунтовувати пдпирати мотивувати переконуючи наводити аргументи....Словник синонімів Караванського
аргументува́ти—АРГУМЕНТУВАТИ ую уш недок. док. перах. книжн. Наводити аргументи в знач. докази обгрунтовувати. Головне враження яке вона [Русалка Днстровая] робить на нас се якесь нея...Словник української мови в 11 томах
аргументувати—АРГУМЕНТУВАТИ ую уш недок. док. що.Наводити аргументи у знач. докази обрунтовувати.Вони не мали няких доказв нчим не могли аргументувати . пдозрння про злочинну дяльнст...Словник української мови у 20 томах
аргументувати—Доводити довести подоводити переконувати переконати попереконувати сперечатися посперечатися суперечати суперечити...Словник чужослів Павло Штепа
аргументувати—дсл to advance give arguments reasons for in favour of доводити to argue prove...Сучасний українсько-англійський юридичний словник ( І. Борисенко, В. В. Саєнко, Н. М. Конончук, Т. І. Конончук)
аргументувати—ую уш недок. em док. перех. книжн. Наводити аргументи у знач. докази обрунтовувати....Толковый словарь украинского языка
аргументувати—advance arguments argue prove a case arguments...Украинско-английский юридический словарь
аргументувати—To argue to give reasons forem to advance arguments for...Українсько-англійський словник
аргументувати—аргументувати дсл. advance arguments reasons...Українсько-англійський словник з прав людини
аргументувати—прычына розум...Українсько-білоруський словник II
аргументувати—Прычына...Українсько-білоруський словник II
аргументувати—прычынарозум...Українсько-білоруський словник
аргументувати—em...Українсько-китайський словник
аргументувати—[arhumentuwaty]...Українсько-польський словник
аргументувати—аргументировать...Українсько-російський словник