АБИЩО

БЕЗГЛУ́ЗДЯ(думки, висловлювання, слова і т. ін., позбавлені здорового глузду),НІСЕНІ́ТНИЦЯ,НО́НСЕНСкнижн.,ДУ́РІСТЬрозм.,ДУ́РОЩІмн., розм.,ГЛУ́ПСТВОрідше,АБСУ́РДпідсил.,БРЕДНЯ́(БРИДНЯ́)підсил.;АБИ́ЩО,АХІНЕ́Япідсил. розм.,ДУРНИ́ЦЯпідсил. розм.,ДУРНИ́ЦІмн., підсил. розм.,Є́РЕСЬпідсил. розм.,БО́ЗНА-ЩОпідсил. розм.,КА́ЗНА-ЩОпідсил. розм.,ЧО́РТЗНА-ЩОпідсил. фам. (звичайно із сл. говорити, верзти, вигадувати і т. ін.);АЛОГІ́ЗМкнижн. (вислів, що суперечить логіці);АБРАКАДА́БРА(безглуздий набір слів);ТАРАБА́РЩИНАрозм. (слова, висловлювання і т. ін., безглузді і незрозумілі). Невже безглузде слово "жить" Страшніш безглуздя слова "вмерти" (В. Еллан-Блакитний); Юлія очевидно наговорила мамці купу нісенітниць про свого "наставника" в поезії (П. Колесник); Ви дозволили собі опублікувати статтю в журналі, в якій гіпотезу знову ж таки дозволили собі подати, як наукове відкриття. Це нонсенс (Н. Рибак); Яка непростима дурість зірвалася з його язика (Ю. Шовкопляс); Ви не могли побудувати іншої гіпотези, крім цієї дурної здогадки, що я прищеплюю людям якусь заразу, — Боже, яке глупство! (Ю. Смолич); — Ніколи і на думку не спало б, що мої наміри відносно Людмили можна і так тлумачити. Який абсурд (А. Головко); — Дурниця! — спалахнув Грицько. — Кіндрат? Отой конопатий? Та він і жонатий до того ж. Бредня! (А. Головко); Пекло і рай — бридня. Нехай собі вірять у це мачуха, Ганка. А він не вірить (Б. Харчук); (Другий відпущеник:) От і все неправда! Верзе абищо! Ти не слухай, пані. Я розкажу доладніше (Леся Українка); (Слідчий:) Перестаньте дурниці молоти. Мені вже обридли без краю оці теревені, що наукою звуться у вас (О. Левада); — Щоб так відповісти урок, — сказав Віктор Перегуда, — треба мати талант! — Єресь! — гукнула Базілевська (О. Донченко); — І-ї! бозна-що ти, Мотре, вигадуєш! Що люди скажуть? (Панас Мирний); — Не вигадуй казна-чого, хто нас зможе розлучити? — не погоджувався Тимко (Григорій Тютюнник); — Нікого не люби, — сумно обізвався Роман, — тим молодицям чортзна-що на думку приходить (І. Нечуй-Левицький); Він не втримався, щоб не відзначити свій подив, як це такий талановитий і винахідливий фізик міг написати таку абракадабру з наукової точки зору (Н. Рибак); Підпираючися тими великими іменами (Гомера, Данте, Шекспіра, Гете), мов щудлами (дибами), ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (І. Франко).

I.БУДЬ-ЩО́(немає значення, байдуже що),АБИ́ЩО,ХОЧ ЩО́розм.;ЩО ЗАВГО́ДНОрозм.,ЩО ПОПА́ЛО(ЩО ПОПАДЕ́)розм.,ЩО ХО́ЧЕШ(ЩО ХО́ЧЕТЕі т. ін.)розм.,ЩО ПРИПА́ЛО(ЩО ПРИПАДЕ́)розм. рідше,ЩО ПРИ́ЙДЕТЬСЯрозм. рідше (будь-що без розбору). Із чоловіків ніхто не зважився сказати будь-що, тільки дивилися на чеченця (А. Головко); Останнім часом Валентин Модестович звик до думки, що Маєвський абичого йому не порадить (Ю. Шовкопляс); Та хоч що там хай кажуть, а вона знає одне: з любові народився (Порфир) (О. Гончар); — Ні, Миколо Олександровичу! Хай сам покаже Вінницю (на карті). — Чудово покаже, — сказав Щорс, тактовно беручи під захист Боженка. — Будьте певні, покаже все що завгодно (О. Довженко); Хазяйка видалась мені справжнісінькою відьмою. Щоранку вона трощить дітей чим попало (П. Колесник); — Ми тут з тобою одні! Можемо виробляти що хочеш! Свистіти, співати! (О. Гончар). — Пор. 1.що-не́будь.

ДРІБНИ́ЦЯ(щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось),ДРІ́Б'ЯЗОК,ДРІБНО́ТАрозм.,ПУСТЕ́розм.,ДЕ́ЩИЦЯрозм.,АБИ́ЩИЦЯрозм.,АБИ́ЩОрозм.,ДУРНИ́ЦЯрозм.,ДУРНИ́ЧКАрозм.,НІКЧЕ́МНИЦЯрозм.,ДУ́РОЩІрозм.,МАЛИ́ЗНАрозм.,ПО́РОХрозм.,ПОЛО́ВАрозм.,БЕЗДІ́ЛЛЯрозм.,МІЗЕ́РІЯрозм.,МІЗЕРНЯ́зневажл.,ПШИКзневажл.,МАРНИ́ЦЯдіал.,ФРА́ШКАдіал.,ШАЛЬдіал.;ДРІБНИ́ЧКА,ВИТРЕБЕ́НЬКИрозм. (також те, що не має практичного значення, служить для розваги, прикраси). Вибачає (гуцул) такі речі, яких би ніхто не вибачив — і нараз образиться через дурницю, через дрібницю — і хапається за топір (Г. Хоткевич); На фронт! Здалося дріб'язком, що сьогодні ми не відпочинемо після наряду (І. Багмут); Чи виконав достоту Призначення своє ти на землі, Чи, може, розмінявся на дрібноту? (М. Рильський); Горло болить, головно, коли пишу, але то пусте, може, маленька простуда, хутко мусить минути (Леся Українка); — Бач, подумав він, — не даремна назва і не дещиця той дворянський рід. Хоч не для мене він, то для сина здасться (Панас Мирний); А те, що в нього трохи не асистентами працюють учора ще неписьменні таджики, хіба це абищиця? (Л. Первомайський); Воно, власне, ніби й абищо, оця одволока на день, на два, сьогодні чи завтра — не яка й різниця (А. Головко); — Товариство, переконуйтесь, наші кольки — то дурнички (А. Крижанівський);(Влас:) Кохання, по-вашому, така нікчемниця, що вийняв з душі, як гроші з кишені, та й поклав на долоні?.. (М. Кропивницький); Я справді не знаю, що це за знак... Та нічого, — дурощі та й годі (Марко Вовчок); (Михайло:) Але й Павло крайній песиміст! У всякій мализні бачить злочинства! (М. Старицький); Одно скажу: багатство — тлінь та порох, А торгувати братом — ох, брудота! (А. Кримський); — А десять тисяч, бачте, гроші! А гроші не полова... (І. Нечуй-Левицький); Сим двом безділля — всяке горе, Здавалось по коліна море (І. Котляревський); — Спіткнешся, хлопче, полетить твоя голова за якусь мізерію (Д. Бедзик); — Додому повезеш (портсигар)? — питають його. — Я такої мізерні не повіз би, — каже Хома (О. Гончар); Робиш день і ніч, коли треба, з стельмашні буває і не виходиш, а прийде до діла, так виходить пшик (В. Кучер); Він не раз лютився за марницю (І. Франко); Довелося стояти кілька хвилин перед рушницями козаків, виміреними в публіку, і чекати, що ось-ось ляжеш трупом! Ну, та після вулкану це фрашки (М. Коцюбинський); Якби не пісок, то б шаль довезти дуба (Словник Б. Грінченка); Все було дрібничкою в порівнянні з тим великим і всесильним, чим повнилося його серце (М. Ю. Тарновський); На комоді якісь фотографії, картки далекої давнини, різні дрібнички, що давно вже невпотріб бабусі (О. Копиленко); Мартин уважав гарне убрання.. за дурницю, за витребеньки (Грицько Григоренко).

НІКЧЕ́МАзневажл. (ні на що не здатна людина),НІКЧЕ́МНИКзневажл. рідше,НЕДОРІ́КАзневажл.;НУЛЬрозм.,ПІША́Крозм.,ПІГМЕ́Йзневажл.,ТЛЯзневажл.,АБИ́ЩОзневажл. (про соціально незначну людину);ДРІБНО́ТАрозм.,ШУ́ШВАЛЬзневажл.,ШАНТРАПА́зневажл. рідше (збірн. — про певну сукупність таких людей);МІЗЕ́РІЯзневажл.,ЧЕРВ'Я́Кзневажл.,НЕПО́ТРІБзневажл.,БАРАХЛО́зневажл., лайл.,ВИ́ШКРЕБОКлайл.,НЕПОТРЕ́БСТВОзбірн., заст. (той або ті, хто викликає до себе зневагу, жалюгідні люди);УБО́ЗТВО(ВБО́ЗТВО),УБО́ЖЕСТВО(ВБО́ЖЕСТВО)заст. (про духовно обмежену, нікчемну людину). І те, що судити Крамаренка мала його власна родина, не робило страх цієї нікчеми меншим, аніж страх лиходіїв, котрих мав би судити увесь народ (І. Муратов); — Бога бійся, сину. Чи ти вже якась недоріка, що не можеш.. дівчину знайти, та взявся од живого чоловіка жінку переманювати? (А. Іщук); — Без неї (матері) ти, хлопче, нуль у всесвіті. Розшолопав? Круглий нуль — з власного гіркого досвіду свідчу (О. Гончар); Він, бач, простий собі пішак, В тіні ізроду-віку... (С. Воскрекасенко); От, якесь абищо! а величається, мов яка цяця! (Словник Б. Грінченка); (Котовський:) Де тобі, мізерії такій, зрозуміти, ти ж бессарабському поміщикові Пуришкевичу увесь час чоботи лизав (П. Тичина); Що я? Черв'як, марная порошина. Життя моє — листок, що ріс і зв'яв (І. Франко); — Ні, волю вже лишатись тим, чим є, ніж в'язати свою долю з таким непотребом (І. Франко); — О, я помирюся з цим вишкребком Косінським. Не інакше, як Замойський його й підкинув нам для розбрату (І. Ле); Коли він не приносив одповіді або приносив коротку і бліду, вона робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (М. Коцюбинський). — Пор.ніщо́.

ЩО-НЕ́БУДЬзайм. неознач. (байдуже який, будь-який предмет, будь-яке явище тощо з першого ряду),ЩО,АБИ́ЩО,ЩО-БУ́ДЬрозм.,ХТОЗНА-ЩОрозм. Не запалюючи світла, .. став зодягатися, .. потім пройшов у хатину, щоб прихопити що-небудь із собою з їжі (Григорій Тютюнник); Не пожалій лиш золотого Для Феба світлого, ясного. Та і мені що перекинь (І. Котляревський); — Може, гроші зостануться, набери ти Христі хоч абищо на кофтину (А. Головко); Хоч би що-будь вимовила, .. нехай гірше, та інше (Марко Вовчок). — Пор. I.будь-що.

абищо—займ.мен....Большой украинско-русский словарь
абищо—абичого зi прийм. аби з чого аби до чого т. н.i займ. неознач.i Байдуже що щонебудь будьщо у знач. м.i Дрбниця. Дурниця нсентниця. Нщо нкчема про людину....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
абищо—АБИЩО АБИ ЩО абичого займ.em Байдуже що щонебудь дрбниця нщо. Набери Христ хоч абищо на кофтуem А. Головко Валентин Модестович звик до думки що Мавський абичого йому не ...Літературне слововживання
абищо—абищо займенник...Орфографічний словник української мови
абищо—Абищо абичого абичому абичим аби з чим аби на чому...Правописний словник Голоскевича
абищо—див.em дрбниця нкчемний нсентниця...Словник синонімів Вусика
абищо—зай. байдуже що будьщо щобудь хоч що хай що Р. щонебудь щось ЯК М. дрбниця дурниця нсентниця хто нщо нкчема д. НЕ АБИЩО не хвст собачий....Словник синонімів Караванського
абищо—байдуже що щонебудь будьщо розм. щобудь що попало що хочеш....Словник синонімів Полюги
аби́що—АБИЩО абичого з прийм. аби з чого аби до чого т. н. займ. неознач. Байдуже що щонебудь будьщо. Ти будеш там робити абищо от аби не гуляти Сл. Гр. Останнм часом Валентин...Словник української мови в 11 томах
абищо—АБИЩО абичого з прийм. аби з чого аби до чого т. н. займ. неознач. Байдуже що щонебудь будьщо.Ти будеш там робити абищо от аби не гуляти Сл. Гр.Останнм часом Валентин М...Словник української мови у 20 томах
абищо—абичого зem прийм. аби з чого аби до чого т. н.em займ. неознач. Байдуже що щонебудь будьщо у знач. м. Дрбниця. Дурниця нсентниця. Нщо нкчема про людину....Толковый словарь украинского языка
абищо—Anything whatever...Українсько-англійський словник
абищо—штонебудзь...Українсько-білоруський словник II
абищо—Штонебудзь...Українсько-білоруський словник II
абищо—штонебудзь...Українсько-білоруський словник
абищо—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
абищо—Noget...Українсько-датський словник
абищо—em...Українсько-китайський словник
абищо—Noe hva som helst...Українсько-норвезький словник
абищо—абичого byle co cokolwiek...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
абищо—род. абичого чтонибудь чтолибо что угодно что попало в знач. сущ. ничто пустяк чепуха невесть что...Українсько-російський словник
абищо—Ngonting nnting...Українсько-шведський словник
абищо—хай нехай йому й абищо лайл. Уживаться для вираження незадоволення ким чимнебудь несхвалення чогось. От то було б. але нехай йому абищо . Гребнка Та хай йому абищо! Добр...Фразеологічний словник української мови