ЦІЛОЖИТТЄВИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від цілий і життєвий (від життя). З ціложиттєвого ждання Ти смерть на кілька літ відтрутив, аби почути пахощ рути і в неї впасти навмання — з усіх розлук — на обакрай Вітчизни — і яви, і мрії. (П-2:19).
- ціложиттєвий—ЦложиттвийЦложиттuвий цuле життяustrong Ознака повязана з цлим життям.Але тод у Стокгольм я був усе ще бдним схдновропейським письменником повна сума мох цложиттвихstro...Словотворчість незалежної України