Словник мови Стуса

САМОПОДОЛАННЯ

-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і подолання. Лише воління, подолання — мов самоподолання, протистояння, ніби вижиття, хоч байдуже живеш, ачи почезнеш... (ЧТ:130).