Словник мови Стуса

САМОПОДОВЖЕНИЙ

-а, -е, інд.- авт. Похідне від само... і подовжений. Хто б збагнув оці дороги — без кінця і краю — мов стріли надвивищень? самоподовжені? (Т.1, кн.2:155); Хто б збагнув оці дороги — без кінця і краю самоподовжені? (П-2:100).