САМОПОГИБА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і погиба. Господи, Господи, о осторонь душі гулкі, що, заслухані в тугу, немочі власної люблять наругу, самопогиби високий огонь. (П-2:74-75).
-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і погиба. Господи, Господи, о осторонь душі гулкі, що, заслухані в тугу, немочі власної люблять наругу, самопогиби високий огонь. (П-2:74-75).