Словник мови Стуса

САМОПЕРЕРОСТАННЯ

-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і переростання. ...втрачаєш право самоуникання, самопереростання скрайніх меж і, розминувшись із самим собою, ти почезаєш у незгоді вчинків... (ЧТ:35); Отак: живи — і скній, живи — і скній, і як дійдеш самопереростання, і як збагнеш: ти власна жертва й кат, тоді збагнеш і смерть, як припадання до обрію, як утрату всіх утрат. (П-1:203).