Словник мови Стуса

САМОДОКІР

самодокору, ч., інд.- авт. Похідне від само... і докір. Не вір — ні долі, ні собі не вір, а спроневіра і самодокір і змерзлий крик, що грудкою у горлі засів мов кляп — то все неначе дріт колючий. (П-2:290).

  1. самодокір—самодокр менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
  2. самодо́кі́р—САМОДОКР докору ч. Докр самому соб. Тисяч вболвань та самодокорв дошкуляли [Алн] мов зубний бль Ю. Янов. II . Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавств...Словник української мови в 11 томах
  3. самодокір—САМОДОКР докору ч.Докр самому соб.Тисяч вболвань та самодокорв дошкуляли [Алн] мов зубний бль Ю. Яновський....Словник української мови у 20 томах