Словник мови Стуса

САМОВТРАЧЕНИЙ

-а, -е, інд.-авт. Похідне від само... і втрачений. ...хто скін свій пережив ще замолоду, змалку, від народжень, наважившись до всіх самоутрат у цьому самовтраченому світі. (ЧТ:139).