Словник мови Стуса

САМОВТРАТА

(самоутрата), -и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і втрата. Проминання — цілюще. Одужання — самовтратою. (ВЦ:160); Поки стане, захолоне крутіш осуг невблаганний з самовтратами самосуд. (Т.1, кн.2:233).

  1. самовтрата—и ж.i Спустошенсть втрата особистстю духовност моральност....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. самовтрата—и ж. Спустошенсть втрата особистстю духовност моральност....Толковый словарь украинского языка