САМОВИВИЩЕННЯ
я, с., інд.- авт. Похідне від само... і вивищення. Надто мало землі для духу. Надто для душі розкошланої тісно на планеті, де жити — горбитись (самовивищень западини). (ЧТ:112); Оце, життя, твої дороги самовивищень, як наруг. (П-2:107).