Словник мови Стуса

РОЗНАПРЯМКОВАНИЙ

-а, -е, інд.- авт. Похідне від напрямок. Скерований у різні напрямки. Рознапрямкована глуха душе! Затиснутій минулим і майбутнім, тобі ані знайтись, ні загубитись... (ЧТ:48); Рознапрямкований крокує розпач — у бознакуди із бозназвідки. (ЧТ:95).