Словник мови Стуса

ПІРОФОРНИЙ

(< грец. pyr — вогонь і phoros — той, що несе), -а, -е. Той, що сам займається. Стигми тіл — це стигми душ. Це — з віку од олігоценових епох, пірофорний, ти, як квітка, виткався, ставши боржником — уже за двох. (П-2:219).

  1. пірофорний—а е.Здатний запалюватися спалахувати.Профорн метали метали як здатн у тонкоподрбненому вигляд запалюватися у повтр....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. пірофорний—про. гр. той що несе той що сам займаться П метали метали напр. залзо здатн в подрбненому стан самозайматися на повтр нод при пдгрванн терт або удар....Словник іншомовних слів
  3. пірофорний—профорний вд про. грец. той що несе той що сам займаться п метали метали напр. залзо здатн в подрбненому стан самозайматися на повтр нод при пдгрванн терт або удар....Словник іншомовних слів Мельничука
  4. пірофорний—ПРОФОРНИЙ...Словник української мови у 20 томах
  5. пірофорний—Самозапальний...Словник чужослів Павло Штепа
  6. пірофорний—а е. Здатний запалюватися спалахувати. Профорн метали метали як здатн у тонкоподрбненому вигляд запалюватися у повтр....Толковый словарь украинского языка