ОБАКРАЙ
-ю, ч., інд.-авт. Похідне від оба і край — на обидва боки. З ціложиттєвого ждання Ти смерть на кілька літ відтрутив, аби почути пахощ рути і в неї впасти навмання — з усіх розлук — на обакрай Вітчизни — і яви, і мрії. (П-2:19).
-ю, ч., інд.-авт. Похідне від оба і край — на обидва боки. З ціложиттєвого ждання Ти смерть на кілька літ відтрутив, аби почути пахощ рути і в неї впасти навмання — з усіх розлук — на обакрай Вітчизни — і яви, і мрії. (П-2:19).