Словник мови Стуса

МУТЛИК

-а, ч. Метелик. Неначе поплавець на вічнім плесі, котрого буйна хвиля проминає, не беручи з собою, так і я, мов волохатий мутлик мерехтливий, ширяю понад течією літ. (П-2:179).