МНОГОЛІТУВАТИ
-ую, -уєш, недок., неперех., інд.-авт. Похідне від многая літа. Набухле серце облютує — як не урветься твій терпець, і вже в мені многолітує, мов припочаток і кінець. (ЧТ:103); Нехай святиться світ, допоки спить він многолітує й многолітує. (ЧТ:140).