МЕЖИГОНИ
-ів, мн., інд.-авт. Похідне від межи і гін (пор. межиріччя, межигір'я). Що б то нам посовгнути – ці межигони часу, марудні межигони живоття, коли змарнілі постаті снаги, ці бурі пристрастей попопелілих, раптово окошилися на нас. І хочеться сягнути за крайчасу, за прапервні. (П-1:57).