Словник мови Стуса

ЖИТТЄІСНУВАННЯ

-я, с., інд.- авт. Похідне від життя і існування. У затишку прожити не судилось: ударив грім — і зразу шкереберть усе пішло, що ніби тільки снилось, як життєіснування й життєсмерть. (ЧТ:24); О порожнечо душ і порожнечо життєіснування на півдороги між життям і смертю. (ЧТ:37).