Словник мови Стуса

ВІФЛЕЄМ

(церк.-слов.; др.-євр. Бетле-Хем, суч. Бейт-Лахм), -у, ч. Місто в Палестині, на південь від Єрусалима. Згідно з Біблією, батьківщина царя Давида та місце народження Ісуса Христа). Де Віфлеєм твій? Де волові ясла? Нема й не буде — добре знає кметь. (ЧТ:185).

  1. віфлеєм—Вфлем му мов у м м. в Юде...Правописний словник Голоскевича
  2. віфлеєм—ббл. н.Bethlehem зраль...Українсько-англійський словник
  3. віфлеєм—zob. Вифлем...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  4. віфлеєм—М. у Палестин на пд.em вд русалима тис.em мшк.em центр релгйного християнського культу за Бблюem мсце народження суса Христа мета паломництв туристичний центр храм Рздва...Універсальний словник-енциклопедія
  5. віфлеєм—м. у Палестин на пд. вд русалима тис. мшк. центр релгйного християнського культу за Бблю мсце народження суса Христа мета паломництв туристичний центр храм Рздва перебу...УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)