Словник мови Стуса

ВСЕВЕЛЬМОЖНИЙ

(усевельможний), -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і вельможний – "знатний, могутній". Розкоше світу, йми мене в полон, адже і ти така, як я, порожня. Тож полони мене, усевельможна, дай перейти з тобою Рубікон. (П-1:88).