Словник мови Стуса

ВОЛОВОДИТИ

-джуся, -дишся, недок., розм. 1. Надто повільно робити що-небудь, марнуючи час; 2. Водитися, возитися з ким-небудь. Єси блажен за те, що вже себе не воловодиш надією, котра не береже, а більше губить. (ЧТ:81); ...ніщо не родить, і щось нас водить, воловодить, а в очі сиплеться пшоно. (П-2:162).

  1. воловодити—джу диш недок.i перех.i розм.i Довго виршувати якунебудь справу зволкати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. воловодити—воловодити дслово недоконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
  3. воловодити—див.em баритися...Словник синонімів Вусика
  4. воловодити—див. БАРИТИ....Словник синонімів Караванського
  5. волово́дити—ВОЛОВОДИТИ джу диш недок. перех. розм. Довго виршувати якунебудь справу зволкати. Тод може й дла не будемо воловодити Стельмах Хлб. . Словник укрансько мови в тт. АН ...Словник української мови в 11 томах
  6. воловодити—ВОЛОВОДИТИ джу диш недок. розм. Довго виршувати якунебудь справу зволкати.Справу з дозволом друкованням [друкуванням] Кобзаря воловодили трохи не два роки О. Кониський Т...Словник української мови у 20 томах
  7. воловодити—джу диш недок. перех. розм. Довго виршувати якунебудь справу зволкати....Толковый словарь украинского языка