Словник мови Стуса

АЕД

(< грец. aoidos – соловей, співець), -а, ч. Давньогрецькі поети й співці, мистецтво яких розквітло у VІІІ — VII ст. до н.е. Аеди виконували епічні твори, акомпануючи собі на струнному щипковому інструменті формінксі, лірі чи кіфарі. Ви вбивці, ви ненатлі нелюди спередвіків, а ми припізнені аеди, наш злочин — спів. (П-2:94).

  1. аед—а ч.i Давньогрецький епчний спвак епохи безписьменно поез ст. до н. е....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. аед—гр. aedon давньогрецький спвець виконавець епчних псень про богв та геров як вн виконував у власному супровод на музичному нструмент....Музичні терміни
  3. аед—приставка с аедгаерзтае вооружнный....Осетинско-русский словарь
  4. аед—предлог с аед уаердон с арбой....Осетинско-русский словарь
  5. аед—а ч. Давньогрецький епчний спвак епохи безписьменно поез ст. до н. е....Толковый словарь украинского языка