Словник іншомовних слів Мельничука

ГОЛІАРДИ

голіа́рди (від старофранц. goliard – блазень) бродячі актори (збіглі ченці, мандрівні студенти) 11 – 14 ст. в Німеччині, Франції, Англії, Північній Італії. Складали сатиричні, любовні, застольні пісні, пародії на католицьку церкву і церковників, за що переслідувалися ними. Див. також «ваганти».

  1. голіардив мн.i Те саме що ваганти....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. голіардив мн. Те саме що ваганти....Толковый словарь украинского языка