Словарь церковнославянского языка

ВВЕРГАТИ


глаг. вбросить, положить, закинуть, посадить, посеять, опустить, вметать (Иоан. 21, 7; Исх. 15, 1; Матф. 13, 42).             (Марк. 9, 22).

  1. ввергатиувергати аю аш недок.i ввергнути увергнути i ввергти увергти гну гнеш мин. ч.i вверг ла ло ввергнув нула нуло док.i перех.i книжн.i Призводити когонебудь до якогось с...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. ввергативвергати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  3. ввергатиВТЯГАТИstrong УТЯГАТИstrong залучати когонебудь до якось справи ВТЯГУВАТИstrong УТЯГУВАТИstrong ВПЛУТУВАТИstrong УПЛУТУВАТИstrong розм. ВВЕРГАТИstrong УВЕРГАТИstrong книж...Словник синонімів української мови
  4. ввергатиВВЕРГАТИstrong УВЕРГАТИstrong аю аш недок. ВВЕРГНУТИstrong УВЕРГНУТИ ВВЕРГТИ УВЕРГТИstrong гну гнеш мин. ч. вверг ввергнув ла ло док. кого що книжн. Кидати силою помщати ...Словник української мови у 20 томах
  5. ввергатиувергати аю аш недок. ввергнути увергнути em ввергти увергти гну гнеш мин. ч. вверг ла ло ввергнув нула нуло док. перех. книжн. Призводити когонебудь до якогось стану. ...Толковый словарь украинского языка