Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

НАЛОМИТИ

НАЛОМ|ИТИ(5*),ЛЮ, ИТЬгл. Надломить, поранить:

потъчес˫а подъ нимь конь въ ровѣ. и наломи ногѹ малы.СкБГ XII, 13б; и наломи конь ногы мало. потькъсѧ на вълзѣ подо нимь.Парем 1271, 262 об.; наломи ему ногу м(а)ло.ЛЛ 1377, 46 об.(1015); то жеЛИ ок. 1425, 51 об.(1015); и потчесѧ конь под нимь. на волзѣ и наломи ногѹ мало.Пр 1383, 123б.


  1. наломити—див.i наломлювати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. наломити—наломити дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  3. наломити—надломить наломать...Сербско-русский словарь
  4. наломи́ти—НАЛОМИТИ див. наломлювати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  5. наломити—НАЛОМИТИstrong див. наломлювати...Словник української мови у 20 томах
  6. наломити—див. наломлювати....Толковый словарь украинского языка
  7. наломити—техн. наламывать...Украинско-русский политехнический словарь