Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

БАБИТИ

БАБ|ИТИ(2*),-ЛЮ, -ИТЬгл. Родить, быть роженицей:

А иже то бабѩть. а тѣмъ повели. на •н҃• д҃нии ѡ(т)лоучитьсѩ. ѡ(т) цр҃кве. ѡли мл(т)ва вземъше ч(с)та˫а тоже влазити. [в церковь]КН 1280, 539б.

—?:

А иже то бабѩть котороѥ падениѥ злѣѥ всѣхъ. скотиньноѥ творѩше.КН 1280, 539б.


  1. бабити—блю биш мн.i баблять недок.i розм.i заст.i Займатися акушерством приймати дтей пд час пологв....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. бабити—бабити дслово недоконаного виду рдко...Орфографічний словник української мови
  3. бабити—Бабити баблю бабиш баблять баб бабте баблячи...Правописний словник Голоскевича
  4. ба́бити—БАБИТИ блю биш мн. баблять недок. розм. заст. Займатися акушерством приймати дтей пд час пологв. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К....Словник української мови в 11 томах
  5. бабити—БАБИТИ блю биш мн. баблять недок. кого без прям. дод. розм. заст.Займатися акушерством приймати дтей пд час пологв.Свекруха моя в його [в нього] сина бабила Сл. Гр....Словник української мови у 20 томах
  6. бабити—блю биш мн. баблять недок. розм. заст. Займатися акушерством приймати дтей пд час пологв....Толковый словарь украинского языка