Словник української мови в 11 томах

РОЗКИВА́ТИСЯ

РОЗКИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Почати часто кивати (у 1, 2 знач.). Вона жваво вхопилась за сватання: «Що з того буде, що ви головами розкивалися? Добре діло — доводьте ж йому краю!» (Вовчок, І, 1955, 200). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 694.

  1. розкивати(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem розкивавши розкиваючи...Большой украинско-русский словарь
  2. розкивати(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem розкивавши розкиваючи...Большой украинско-русский словарь
  3. розкиватися—аюся ашся док.i розм.i Почати часто кивати у знач. ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. розкиватися—розкиватися дслово доконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
  5. розкиватися—РОЗКИВАТИСЯ аюся ашся док. розм.Почати часто кивати у знач.Вона жваво вхопилась за сватання Що з того буде що ви головами розкивалися Добре дло доводьте ж йому краю! М...Словник української мови у 20 томах
  6. розкиватися—аюся ашся док. розм. Почати часто кивати у знач....Толковый словарь украинского языка