Російсько-український словник (Українська академія наук)

ОПОВИВАТЬ

оповить (о)повивати, (о)повити, сповивати, сповити кого, що чим, в що. [І тьмою німою оповиє тобі душу (Шевч.). Туман повив усе навкруги. Сповила дитину]. Оповиваемый - (о)повиваний, сповиваний. [Дививсь на гори, повивані туманом]. Оповитый - (о)повитий, сповитий чим. [Я заснув, оповитий журбою (Грінч.)].

  1. оповивать—ОПОВИВАТЬ оповить повивать. Оповойник м. ниж. костр. повойник бабий головной убор....Толковый словарь живого великорусского языка