Російсько-український словник (Українська академія наук)

НАКОЛОТКА

1) набивання, оконч. набиття (-ття); 2) набивання, забивання, оконч. набиття, забиття; (драни под штукатурку) решетіння, дранкування, оконч. порешетіння, зарешетіння, надранкування (тиньку, стіни); 3) набивання, оконч. набиття, натовчення и натовчіння, натроще[і]ння; 4) набиття, налупцювання, налуплення кого; 5) набивання, оконч. набиття (ціни); 6) збивання, оконч. збиття копійчини (грошиків, грошенят, гроша, грошви). Срв. Наколачивать.

  1. наколотка—приставка НА корень КОЛОТ суффикс КА нулевое окончаниеОснова слова НАКОЛОТКАВычисленный способ образования слова Приставочносуффиксальный или префиксальносуффиксальный...Морфемный разбор слова по составу
  2. наколотка—наколотка ж.uнаколотка клише полигр.u nailing...Русско-английский политехнический словарь
  3. наколотка—[]...Русско-китайский словарь
  4. наколотка—клишеem Aufklotzen полигр.u Aufnageln...Русско-немецкий политехнический словарь