Російсько-український словник (Українська академія наук)

НАБЕДИТЬ

Набедокурить нашкодити, наброїти (біди), наколобродити, нашурубурити, наплатати штук, (диал.) напрокудити. [Тепер-же на мене звертає, сама наброївши біди (Котл.). На цей рік нових штук наплатав (Свидн.). Та так Хведько напрокудив, що його за малим і з урядництва не скинули (Мова)].

  1. набедить—набедить сов. неперех. местн. Наделать бед напроказить....Новый толково-словообразовательный словарь русского языка
  2. набедить—НАБЕДИТЬ набедокурить что сделать что непутное из шалости глупости или нечаянно особенно разбить или испортить что нашкодить напроказить наблудить напрокудить менее кстат...Толковый словарь живого великорусского языка
  3. набедить—НАБЕДИТЬ совершенный вид неперех. местн. Наделать бед напроказить....Толковый словарь русского языка