Російсько-український словник (Українська академія наук)

ЗАЧУМЛЯТЬ

-ся, зачумить, -ся зач[дж]умляти, -ся, зач[дж]умити, -ся. Зачумлённый - зач[дж]умлений, зач[дж]умілий, ч[дж]умний, заповітрений. [Люди дивилися на нього, як на заповітреного (Франко). Невже отсе усі дивляться на мене, наче на того зачумілого (Кониськ.)]. Могила для -ных - ч[дж]умна яма, чумка.

  1. зачумлять—ЗАЧУМЛЯТЬ зачумить что или кого заражать чумой моровой язвой скотской чумой и пр. ся страдат. и возвр. по смыслу речи. Зачумленье ср. окончат. действ. по знач. глаг. Зачу...Толковый словарь живого великорусского языка