Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЖАДЁХА
жадный скуп. челов.) (общ. р.) жадюга (общ.), жадак (м. р.), жадуха (ж. р.), жаднюга (общ.), несите око, загреба (общ.). [У того жадюги випрохаєш! він сам труситься, щоб ніде залишньої копійки не передати. І обидві жадухи такі, у скупощах кохаються (М. Вовч.). Забере усе бісів загреба].