Приповідки або українсько-народня філософія

ЇСТИ

Ані ївши, ані пивши, скачи, дурню, ошалівши.

Дорікають бідним, коли танцюють.

Бодай ніхто не дочекав їсти, як нема що.

Іронічне нарікання багатого, як бідний просить позичити хліба.

Він їсть, а біда його їсть.

Їсть багато, та все марний держиться.

Давали їсти й пити, та не було кому просити.

Нарікання, що в гостині не припрошували до їди. Звичай велить, щоб у гостині дуже припрошували до їди.

Дармо в Бога хліб їсть.

Про лінивого.

Доходять до нас вісти, що хотять нам дати їсти.

Жарт робітників, що ждуть на їду.

Дякувати Богу святому, що дали їсти пустому.

Жартом подяка за їду.

Їв би, пив би, а красти ані руш.

Так докоряв злодій свому синові, що відмовлявся красти.

Їж, пий, веселися, ріж, бий і казися.

Клич очайдухів. Уживай світа до схочу, не зважаючи на кривди інших.

Їж, дурний, бо то з маком.

Жартівливе припрошування до їди. Переказ в народі є, що дурні люблять печиво з маком та з сиром.

Їж, дурню, бо то з сиром.

Значіння, що й попереднє.

Їжте і мачайте, а за решту вибачайте.

Припрошування до їди. Вдоволяйтесь тим, що є.

Їж та дивися, аби мій борщ не був по селу.

Я тебе нагодую, а ти ще мене обмовиш, що лиха страва у мене.

Їла як пані, а нахляпала, як свиня.

Про нехарну жінку при їді.

Їли би очи, та губа не хоче.

Докір пажерливому, що ще їв би, та в живіт не йде.

Їсть пес пса, як нема барана.

Голод примушує до всього і не оглядається на посвоячення.

Їжте тепер, бо вночі не дамо.

Жартівливе припрошування гостей до їди.

І ченці помагають людям рибу їсти.

І святі люде роблять звичайні речі.

Коби їла, то може б набрала тіла.

Про худу зхоровану жінку.

Наївся, як вуж.

Наївся до сита.

Наївся, як дурень у кума на христинах.

З'їв понад міру, аж розхорувався.

Написано в місті Львові, що всі голодні їсти готові.

Жарт голодних, що ждуть на їду. Львів—столичне місто провінції Галичини, збудоване в честь князя Льва, сина Данилового.

На тобі, милий, вечерю з обідом, як не доїш стравою то на- магай хлібом.

Оправдувала себе жінка, даючи чоловікові скупу вечерю.

Не їв — зомлів, а наївся, — розболівся.

Перше ослаб з голоду, а тепер бо переївся.

Не їж, не пий, а весело жий.

Не показуй по собі, що у тебе біда.

Не кусай більше, як у рот лізе, бо вдавишся.

Знай міру всьому, бо потерпиш.

Хай не буде що їсти, аби було з ким сісти.

Хай буде і скупа страва, але з любим чоловіком.

Хоч є риба у воді, та їсти її годі.

Докір лінивому, що без праці нічого не дістане.

Хто два рази кусає, той вдавиться.

Що понад міру, те виходить на шкоду.

Хто їв виноград, у того й оскома на зубах.

Хто поповнив злочин, у того й гріх на сумлінні.

Чужий хліб у рот не лізе.

Тяжко жити на чужім хлібі.

Я дурно каші не їв.

І я чогось навчився, та не змарнував часу і хліба.

Як їсть дитина, тішиться родина, а як їсть родина, то плаче дитина.

Батьки тішаться, як дитина добре їсть, та діти нераді, коли батьки на їхній ласці, і ними треба опікуватися.

Як спить, то їсти не просить, а як встане, то не перестане.

Про лінивого ненажеру.

Їв би борщ, та, жалко, вчора дома пообідав.

Хоче їсти, але не пригощають.

Їв би очима, та душа не приймає.

Голодний завжди хоче з'їсти більше, ніж може спожити.

Їж, вовче, чужу кобилу, та моїх овець не руш.

Не роби мені шкоди, а іншому можеш.

Їж з голоду, а люби змолоду.

Роби все своєчасно.

Їж і розперізуйся.

Наїшся досхочу і відпусти пасок.

Їж, на живіт не вважай, аби шкура видержала.

Їж побільше і не думай про те, що це може завадити тобі.

Їж пироги з грибами та держи язик за зубами.

Їж і не говори багато.

Їжте, очі, хоч повилазьте: бачили, що купували.

Нарікає на себе той, хто ошукався при купівлі.

Їсти дай, а роботи не жадай.

Приказка дармоїда.

Їсти — хоч свої пальці гризти.

Нема що їсти.

Не їв, то й ложок не буду мити.

Не їв, то й прибирати після обіду не буду.

Ніщо їсти, ніде й сісти.

Нема що їсти і де жити.

Нужда навчить калачі їсти.

У нужді не будеш вередувати їжею.

Попросили б і сісти, так нічого їсти.

Не можуть прийняти гостей.

Сирого не їм, печеного не хочу, вареного терпіть не можу.

Про людину, якій не можна догодити.

Так їсть, аж за вухами тріщить.

Їсть з великим апетитом.

Хліб-сіль їж, а правду ріж.

Живи бідно, але борися за правду.

Ходячи наїсться, а стоячи виспиться.

Про бідного.

Хоч їж, хоч дивись, а щоб ціле було і не голодний був.

Сам думай, як допомогти собі.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Мусиш попрацювати, щоб отримати винагороду.

Їх сам чорт не розбере.

Про людей, яких тяжко розгадати.

  1. їстим си сть мо сте дять мин. ч.i в ла ло наказ. сп.i ж недок.i перех. без додаткаi. Споживати. розм. Кусати гризти клювати про комах птахв т. н.Дурно хлб сти чийi сти чуж...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. їстисти сть як французький песик песик см раз би то саме в см тестьова сть льоди тестьова...Лексикон львівський
  3. їстисти сть як французький песик песик см раз би то саме в см тестьова сть льоди тестьова...Лексикон львівський
  4. їстисти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  5. їстистийм йсиu йст ймоu йстеu йдаuт нак.em йж й...Орфоепічний словник української мови
  6. їстистийм йсиu йст ймоu йстеu йдаuт нак.em йж й...Орфоепічний словник української мови
  7. їстийстие йм йси йст ймо йсте йдат нак. йж йжтеи....Орфоэпический словарь украинского языка
  8. їстийстие йм йси йст ймо йсте йдат нак. йж йжтеи....Орфоэпический словарь украинского языка
  9. їстисти м си сть мо сте дять ж жмо жте нодem дж джте...Правописний словник Голоскевича
  10. їстисти м си сть мо сте дять ж жмо жте нодem дж джте...Правописний словник Голоскевича
  11. істиВостину...Словник застарілих та маловживаних слів
  12. їстиIпости бабрати погано сти балуваuти на балу барложити погано сти барложитися бенкетувати благословлятися бревкати брусувати вечеряти видати вилизувати вилущувати Вилущив ...Словник синонімів Вусика
  13. їстиIпости бабрати погано сти балуваuти на балу барложити погано сти барложитися бенкетувати благословлятися бревкати брусувати вечеряти видати вилизувати вилущувати Вилущив ...Словник синонімів Вусика
  14. їстиздати о. класти в рот жадбно подати жерти пожирати лопати трскати лигати глитати напихатися д. тевкати трохи закушувати пере з апетитом уминати затирати трощити теребити ...Словник синонімів Караванського
  15. їстиздати о. класти в рот жадбно подати жерти пожирати лопати трскати лигати глитати напихатися д. тевкати трохи закушувати пере з апетитом уминати затирати трощити теребити ...Словник синонімів Караванського
  16. їстиприймати жу споживати живитися похапцем перекусити захланно вульг. лигати багато наминати перти кидати на зуби кидати за драбину набивати пельку....Словник синонімів Полюги
  17. їстиприймати жу споживати живитися похапцем перекусити захланно вульг. лигати багато наминати перти кидати на зуби кидати за драбину набивати пельку....Словник синонімів Полюги
  18. їстиВДИВЛЯТИСЯstrong УДИВЛЯТИСЯstrong на когощо дуже пильно уважно дивитися кудись на кого щонебудь ВГЛЯДАТИСЯstrong УГЛЯДАТИСЯstrong ПРИДИВЛЯТИСЯstrong до когочого на когощо...Словник синонімів української мови
  19. їстиВДИВЛЯТИСЯstrong УДИВЛЯТИСЯstrong на когощо дуже пильно уважно дивитися кудись на кого щонебудь ВГЛЯДАТИСЯstrong УГЛЯДАТИСЯstrong ПРИДИВЛЯТИСЯstrong до когочого на когощо...Словник синонімів української мови
  20. їстисин. берляти точити хавати хряцати шавати....Словник українського сленгу
  21. їстисин. берляти точити хавати хряцати шавати....Словник українського сленгу
  22. їстикидати на зуб зубиstrong що сти з великим апетитом жадбно сти уминати уплтати убирати теребити т. н. що аж за поза вухами лящитьstrong жарт.em за обидв щоки уминати уплт...Словник фразеологічних синонімів
  23. їстикидати на зуб зубиstrong що сти з великим апетитом жадбно сти уминати уплтати убирати теребити т. н. що аж за поза вухами лящитьstrong жарт.em за обидв щоки уминати уплт...Словник фразеологічних синонімів
  24. їстидив. дати...Словник чужослів Павло Штепа
  25. їстидив. дати...Словник чужослів Павло Штепа
  26. їстим си сть мо сте дять мин. ч. в ла ло наказ. сп. ж недок. перех. без додаткаem. Споживати. розм. Кусати гризти клювати про комах птахв т. н. Дурно хлб сти чийem сти ...Толковый словарь украинского языка
  27. їстиспоживатиem to eat to take food to have a mealжадбно сти to eat greedily gluttonouslyсти за двох to eat like a horse to eat enough for two to engorgeсти з апетитом to ...Українсько-англійський словник
  28. їстиспоживатиem to eat to take food to have a mealжадбно сти to eat greedily gluttonouslyсти за двох to eat like a horse to eat enough for two to engorgeсти з апетитом to ...Українсько-англійський словник
  29. їстизьядаць...Українсько-білоруський словник II
  30. їстизьядаць...Українсько-білоруський словник II
  31. їстиЗьядаць...Українсько-білоруський словник II
  32. їстиЗьядаць...Українсько-білоруський словник II
  33. їстизьядаць...Українсько-білоруський словник
  34. їстизьядаць...Українсько-білоруський словник
  35. їсти...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  36. їсти...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  37. їстиSpise de...Українсько-датський словник
  38. їстиSpise de...Українсько-датський словник
  39. їстиem Мен хочеться сти сть аж за вухами лящить em Дурно хлиб сти em...Українсько-китайський словник
  40. їстиem Мен хочеться сти сть аж за вухами лящить em Дурно хлиб сти em...Українсько-китайський словник
  41. їстиSpise...Українсько-норвезький словник
  42. їстиSpise...Українсько-норвезький словник
  43. їсти[jisty]сндати обдати вечеряти je niadanie obiad kolacjЯ хочу сти! Chce mi si je...Українсько-польський словник
  44. їсти[jisty]сндати обдати вечеряти je niadanie obiad kolacjЯ хочу сти! Chce mi si je...Українсько-польський словник
  45. їстим си je мен хочеться chce mi si je jestem godny...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  46. їстим си je мен хочеться chce mi si je jestem godny...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  47. їстиесть кушать обычно при вежливом приглашении к еде разг. едать часто не раз сть аж за вухами лящить разг. уписывает за обе щеки сти городину о постоянном употреблении пи...Українсько-російський словник
  48. їстиесть кушать обычно при вежливом приглашении к еде разг. едать часто не раз сть аж за вухами лящить разг. уписывает за обе щеки сти городину о постоянном употреблении пи...Українсько-російський словник
  49. їстиManger...Українсько-французький словник
  50. їстиManger...Українсько-французький словник
  51. їстиta...Українсько-шведський словник
  52. їстиta...Українсько-шведський словник
  53. їстидурно даремно марно т. н. хлб харч переводити сти. Не приносити няко корист. Батько й мати журяться Що нам з тобою сину робить що ти н до чого не дотепний Чуж дти свом ...Фразеологічний словник української мови
  54. їстидурно даремно марно т. н. хлб харч переводити сти. Не приносити няко корист. Батько й мати журяться Що нам з тобою сину робить що ти н до чого не дотепний Чуж дти свом ...Фразеологічний словник української мови