Правописний словник Голоскевича

П’ЯНИЦЯ

П’я́ниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць

  1. п’яни́ця—ПЯНИЦЯ ч. ж. Той хто п багато спиртних напов постйно напиваться. Хто пяницю полюбить той вк соб згубить Укр. присл. Батьков матер слухняний [Наум] старшим себе покрн...Словник української мови в 11 томах