Орфографічний словник української мови

ПАНІКУВАТИ

панікува́ти дієслово недоконаного виду розм.

  1. панікувати—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem панкувавши панкуючипаникерствоватьДеепричастная формаem паникерствовав паникерствуя...Большой украинско-русский словарь
  2. панікувати—ую уш недок.i розм.i Удаватися до панки поводити себе як панкер....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. панікувати—Iдрейфити жарг.em драматизувати занепадати здаватися лякатися надякуватися перелякуватися перелуджуватися перестрашуватися ускладнюватиФразеологчн синонмиstrong занепадат...Словник синонімів Вусика
  4. панікувати—впадати в панку сяти панку г. алярмувати....Словник синонімів Караванського
  5. панікува́ти—ПАНКУВАТИ ую уш недок. розм. Удаватися в панку поводити себе як панкер. Тльки спокй Кузьмо вановичу. А чого ж панкувати Свох хлопцв я попереджу не дрматимемо та й тльки...Словник української мови в 11 томах
  6. панікувати—ПАНКУВАТИ ую уш недок. розм.Удаватися в панку поводити себе як панкер. Тльки спокй Кузьмо вановичу. А чого ж панкувати Свох хлопцв я попереджу не дрматимемо та й тльки Ю...Словник української мови у 20 томах
  7. панікувати—ую уш недок. розм. Удаватися до панки поводити себе як панкер....Толковый словарь украинского языка
  8. панікувати—em em...Українсько-китайський словник
  9. панікувати—[panikuwaty]...Українсько-польський словник
  10. панікувати—ую уш wpada w panik panikowa...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  11. панікувати—паникрствовать...Українсько-російський словник