Орфографічний словник української мови

ЛЕГІТИМУВАТИ

легітимува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду

  1. легітимувати—парновид. дсл. що робити що зробити юр.Дприслвникова формаem легтимувавши легтимуючилегитимизироватьДеепричастная формаem легитимизировав легитимизируя...Большой украинско-русский словарь
  2. легітимувати—ую уш недок.i i док.i перех.i юр.i Визнавати або пдтверджувати законнсть якогонебудь права або повноваження....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. легітимува́ти—ЛЕГТИМУВАТИ ую уш недок. док. перех. юр. Визнавати або пдтверджувати законнсь якогонебудь права або повноваження. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовозна...Словник української мови в 11 томах
  4. легітимувати—ЛЕГТИМУВАТИ ую уш недок. док. що юр.Визнавати або пдтверджувати законнсть якогонебудь права або повноваження.менний цнний папр легтиму свого утримувача у якост субкта за...Словник української мови у 20 томах
  5. легітимувати—Засвдчувати засвдчити позасвдчувати посвдчувати посвдчити див. легалзувати...Словник чужослів Павло Штепа
  6. легітимувати—дсл узаконювати to legalize legitimate legitimatize legitimize...Сучасний українсько-англійський юридичний словник ( І. Борисенко, В. В. Саєнко, Н. М. Конончук, Т. І. Конончук)
  7. легітимувати—ую уш недок. em док. перех. юр. Визнавати або пдтверджувати законнсть якогонебудь права або повноваження....Толковый словарь украинского языка
  8. легітимувати—[ehitymuwaty]...Українсько-польський словник
  9. легітимувати—юр. легитимировать...Українсько-російський словник