Орфографічний словник української мови

ЗАМАНИТИ

замани́ти дієслово доконаного виду

  1. заманити—дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem заманившизаманитьДеепричастная формаem заманив...Большой украинско-русский словарь
  2. заманити—див.i заманювати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. замани́ти—ЗАМАНИТИ див. заманювати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  4. заманити—див. заманювати....Толковый словарь украинского языка
  5. заманити—недок.em заманювати док.em заманитиto lure to entice to decoy to inveigle intoзаманити у пастку to entrap...Українсько-англійський словник
  6. заманити—залучыць...Українсько-білоруський словник II
  7. заманити—Залучыць...Українсько-білоруський словник II
  8. заманити—залучыць...Українсько-білоруський словник
  9. заманити—em заманювати...Українсько-китайський словник
  10. заманити—ню ниш zwabi...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  11. заманити—сов. от заманювати...Українсько-російський словник
  12. заманити—заманити в сво ст кого. Зваблюючи чимось змусити пдкоритися пддатися. Вн Борис зовсм ясно почував вдразу до то кокетки розпусниц котра очевидно всма способами старалась ...Фразеологічний словник української мови