Орфографічний словник української мови

ДОРУЧИТИ

доручи́ти дієслово доконаного виду

  1. доручити—див.i доручати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. доручити—Доручити ручу учиш ручать...Правописний словник Голоскевича
  3. доручити—ДОРУЧАТИstrong кому виконання чогось ПОКЛАДАТИstrong на кого ПРИРУЧАТИstrong розм. ПОРУЧАТИstrong розм. ПРИПОРУЧАТИstrong заст. ДОВРЯТИstrong ПОВРЯТИstrong ПОВРЮВАТИstron...Словник синонімів української мови
  4. доручи́ти—ДОРУЧИТИ див. доручати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  5. доручити—див. доручати....Толковый словарь украинского языка
  6. доручити—Доручити. Дати до рук вручити. Рвночасно ма начальник громади доручити всм що мають право вибору лхтимаци виборч а також заосмотрен громадскою печаткою карти до голосова...Українська літературна мова на Буковині
  7. доручити—недок.em доручати док.em доручити покладати на когось виконанняem to charge withem to commission withem to entrust withя доручаю це вам I entrust it to you вддавати у ро...Українсько-англійський словник
  8. доручити—даручыць...Українсько-білоруський словник II
  9. доручити—Даручыць...Українсько-білоруський словник II
  10. доручити—даручыць...Українсько-білоруський словник
  11. доручити—em доручати...Українсько-китайський словник
  12. доручити—[doruczyty]...Українсько-польський словник
  13. доручити—учу учиш dorczy powierzy...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  14. доручити—сов. от доручати...Українсько-російський словник