Орфографічний словник української мови

ГРАНИЛО

грани́ло іменник середнього роду

  1. гранило—мен. сер. роду. граниловд словаem гранитисядсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem гранивши гранячигранитьДеепричастная формаem гранив граня...Большой украинско-русский словарь
  2. гранило—тесало для гранкування гранило....Російсько-український словник (Українська академія наук)
  3. гранило—cutter орудие...Русско-английский технический словарь
  4. гранило—техн. гранило Синонимы орудие...Русско-украинский политехнический словарь
  5. гранило—гранило сущ. колво синонимов орудие Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин. . Синонимы орудие...Словарь синонимов II
  6. гранило—техн. гранило...Украинско-русский политехнический словарь
  7. гранило—Cutter...Українсько-англійський словник