Орфоепічний словник української мови

ШАПКАР

шапка́р

[шапкар]

-ар'а,ор.-арем,м.(на) -арев'і/-ар'у,кл.-ар'у,мн.-ар'і, -ар'іў,д.-ар'ам

  1. шапкар—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. шапкар—я ч.i спец.i Той хто ши шапки та нш головн убори....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. шапкар—шапкар я...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. шапкар—шапкар менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  5. шапкар—шапкар ара ор. арем м. на аревару кл. ару мн. ар ар д. арам....Орфоэпический словарь украинского языка
  6. шапкар—Шапкар ря рев кар рв...Правописний словник Голоскевича
  7. шапка́р—ШАПКАР я ч. спец. Той хто ши шапки та нш головн убори. Хба з шапки клоччя насмикати .Деякий час мяв у руках мркуючи з яко дрки потягти згадав що шапкар здрав з нього аж ...Словник української мови в 11 томах
  8. шапкар—ШАПКАР я ч. спец.Той хто ши шапки та нш головн убори.Всяких ремсникв доставали з Украни до Москви здили наш ковал гончар шапкар каретники шевц масловари шевц рукавиць сел...Словник української мови у 20 томах
  9. шапкар—я ч. спец. Той хто ши шапки та нш головн убори....Толковый словарь украинского языка
  10. шапкар—Hatter...Українсько-англійський словник
  11. шапкар—[szapkar]...Українсько-польський словник
  12. шапкар—шапочник...Українсько-російський словник