ІНОЗЕМНИЙ, ІНШОМОВНИЙ, ІНОМОВНИЙ, ІНАКОМОВНИЙ
ІНОЗЕМНИЙ – ІНШОМОВНИЙ – ІНОМОВНИЙ – ІНАКОМОВНИЙ Іноземний. Який належить іншій країні, державі, чужому краєві: іноземний матрос, іноземні загарбники, інститут іноземних мов (але міністерство закордонних справ). Іншомовний. Про певні мовні (переважно лексичні) елементи – слова, терміни, назви тощо: словник іншомовних слів, іншомовні запозичення, іншомовне видання. Іномовний. Який розмовляє, пише іншою мовою тощо: іномовне населення, іномовна культура. Інакомовний, зрідка. Алегоричний.