Літературне слововживання

ІКЛО, БИВЕНЬ, КЛИК

ІКЛО – БИВЕНЬ – КЛИК Ікло, р. мн. -ів. 1. Зуб між різцями й передкореневими зубами в щелепах людини й ссавців: ікла вівчарки. 2. Великих розмірів зуб, що виступає з рота назовні в деяких ссавців; бивень: кабанячі ікла, ікла мамонта. Бивень, -вня, ор. -внем. Дуже розвинений різець у хоботних – у слонів, мамонтів. Клик, -а, діал. Те саме, що ікло.