ШУМНИЙ, ШУМОВИЙ
ШУМНИЙ – ШУМОВИЙ Шумний. 1. Який створює шум, супроводжується шумом. Вж. зі сл.: натовп, збори, розмова, суперечка, вечір, річка, водоспад. 2. Наповнений шумом, пожвавленням; неспокійний: шумний майдан, шумне місто, шумне життя, шумні приголосні (у лінгвістиці). Шумовий. Пов’язаний з творенням, відтворенням шуму. Вж. зі сл.: оркестр, прилад, музика, ефект, номер, оформлення.