Літературне слововживання

ШЛЯХЕТНИЙ, ШЛЯХЕТСЬКИЙ

ШЛЯХЕТНИЙ – ШЛЯХЕТСЬКИЙ Шляхетний. 1. Який стосується шляхти – дрібного дворянства колишньої Польщі: шляхетний рід, шляхетне військо, шляхетна панна. Пишна й тендітна, в шовках і коралях, пані Тереза в який раз оповідає гостям про своє шляхетне походження (С.Чорнобривець). 2. Який відзначається високими моральними якостями, благородний; вишуканий: шляхетна людина, шляхетне поводження, шляхетне виховання, шляхетний колір. Тим часом Владек приходив кожен день. Гарний, шляхетний, брав її за руку, говорив про свої почуття (Р.Іваничук); "Звідки тут взялася ця струнка панянка у шляхетнім убранні?" – вихором майнуло в моїй голові (О.Досвітній). Шляхетський. Який стосується шляхетства, шляхти: шляхетська земля, шляхетське панування, шляхетський гонор. Його жінка буля шляхетського роду (І.Нечуй-Левицький); На шляхетських будинках вирізьблені з каменю герби (З.Тулуб).