Літературне слововживання

ЧЕРКЕСИ, ЧЕРКАСИ

ЧЕРКЕСИ – ЧЕРКАСИ Черкеси, -ів, мн. (одн. черкес, -а). Народність, яка проживає в Карачаєво-Черкесії; заст. – народності, які заселяли Північний Кавказ. Пох.: черкеска, черкеський. Черкаси, -ів, мн. (одн. черкас, -а). Назва українських козаків в офіційних документах і актах Російської держави XVI–XVII ст. Дяка з криласу витягнули і сильно дуже побили, без причини і без жалості ніякої, а все, мовляв, по приказу царському, нібито за те, що черкаси не дуже слухаються людей його височества (Б.Лепкий). Пох.: черкаска, черкаський.